Рідколист здутий
| Рідколист здутий | |
|---|---|
_9719.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Незірколистові (Anastrophyllaceae) |
| Рід: | Рідколист (Gymnocolea) |
| Вид: | G. inflata
|
| Біноміальна назва | |
| Gymnocolea inflata (Huds.) Dumort.
| |
Рідколист здутий (Gymnocolea inflata) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].
Росте у вологих і мокрих місцях, від кислих до дуже кислих, від сонячних до тінистих, переважно на оліготрофних верхових, проміжних і джерельних болотах, у болотних басейнах і берегах, у канавах, у замулених зонах болотних озер, а також у кислих болотах або на торф'яних і гравійно-піщаних ґрунтах у вологих вересах. Лише рідко він колонізує гумусові силікатні породи, глину або ґрунт на насипах доріжок або підніжжя дерев.
Рослини утворюють від темно-зелених до чорно-коричневих або чорні килимки чи спорадично ростуть серед інших мохів. Вони досягають трьох сантиметрів у довжину (і більше для водних форм) і від 0,8 до 1,8 міліметра в ширину. Стебла мляві, від лежачих до майже прямовисних. Прямостоячі, виступаючі або розпростерті бокові листки пухкі або щільно посаджені, яйцеподібні, розділені у верхній третині або до половини на дві тупі й часто дещо нерівні частки. Округлі клітини листя від квадратної до шестикутної форми мають розмір від 20 до 30 мікрометрів і мають помірно потовщені клітинні стінки та кути клітин. На одну клітину припадає від двох до п’яти масляних тілець. Підлистки зазвичай відсутні або дуже дрібні. Статевий розподіл дводомний. Живці не утворюються.
- ↑ Gymnocolea inflata. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 09.02.2024.
- ↑ Gymnocolea inflata. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 09.02.2024.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.