Лищиця найвища
| Лищиця найвища | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Gypsophila altissima L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Лищиця найвища[1] (Gypsophila altissima) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae); зростає в південно-східній Європі та помірній Азії.
Трави багаторічні, заввишки 50–80 см. Коріння товсті, 0.5–1.5 см в діаметрі. Стебла зазвичай одиночні, іноді 2 або 3 разом, прямостоячі, дистально розгалужені, залозисті запушені. Листки сидячі, сірувато-зелені, лінійно-оберненоланцетні, 1.5–8 см × 3–12 мм; серединна жилка виразна; основа ослаблена; верхівка субтупа або гостра; проксимальні листки довші, ніж дистальні. Суцвіття розсіяні, приквітки яйцеподібні. Чашечка дзвоникова, 2–3 × ≈ 1.5 мм, чашолистки яйцеподібні, поля війкові, верхівка округла. Пелюстки білі або рожеві, овально-довгасті. Тичинки коротші або рівні пелюсткам. Коробочка куляста, трохи довша, ніж чашечка, діаметром 2–2.5 мм. Насіння ≈ 1 мм[2].
Зростає у Росії, Казахстані, Сибіру, Китаї (пн. Сіньцзян)[3][4][5][2].
Населяє гірські схили, долини, заплави, рови[2].
Для України наведений помилково, в Україну не заходить[6]
- ↑ Gypsophila altissima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Flora of China. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 25.10.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25.10.2019. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 25.10.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 25.10.2019. (англ.)
- ↑ Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 5: родина Caryophyllaceae s. l. (incl. Illecebraceae) (Caryophyllales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2023. — Вип. 19. — № 1. — С. 5–57. — DOI:.
|
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
