HD201433

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP104371)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD201433
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Лебідь
Пряме піднесення 21г  8х 38,89с
Схилення +30° 12′ 20,3″
Видима величина (V) 5,60[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/A2
показник кольору U−B -0,30
яскравість B 5,511±0,004[2]
показник кольору B−V -0,048±0,005[2]
яскравість V 5,568±0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,03
індекс m1 0,13
індекс c1 0,70
індекс Hβ 2,79[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,550[2]
Мінімальна яскравість 5,630[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,43[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 25,35± 0,51[2] мас/рік

за схиленням: -20,78± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,35 ± 0,70[2] мас
Відстань 443,75 світлових років
136,05 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
V 389 Cyg, HD 201433, HIP 104371, HR  8094, BD+29 4324, GSC 2701-3919
Посилання
SIMBADдані для HD201433

HD201433подвійна зоря, що знаходиться у сузір'ї Лебедя. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 443,8 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час інша компонента має спектральний клас A2.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD201433 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,43 доби в межах від Hmin= 5,63 до Hmax= 5,55.[2]


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897