HD205087

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP106355)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD205087
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 21г 32х 27,01с
Схилення +23° 23′ 40,5″
Видима величина (V) 6,69[1]
Характеристики
Спектральний клас A0
показник кольору U−B -0,27
яскравість B 6,601±0,004[2]
показник кольору B−V -0,066±0,005[2]
яскравість V 6,678±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,19
індекс c1 0,75
індекс Hβ 2,80[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,660[2]
Мінімальна яскравість 6,680[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -9,1 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 28,41± 0,57[2] мас/рік

за схиленням: 3,66± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,37 ± 0,68[2] мас
Відстань 607,37 світлових років
186,22 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=23[3]км/сек
Інші позначення
HD 205087, HIP 106355, HR  8240, BD+22 4418, GSC 2188-594
Посилання
SIMBADдані для HD205087

HD205087 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,7.[1] Вона розташована на відстані близько 607,4 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD205087 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 23км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD205087 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 644,8± 523,3 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631