HD14392
  Розташування 63 Андромеди (обведено) | |
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 2г 20х 58,21с |
| Схилення | +50° 9′ 5,3″ |
| Видима величина (V) | 5,57[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9 |
| показник кольору U−B | -0,39 |
| яскравість B | 5,466±0,002[2] |
| показник кольору B−V | -0,089±0,005[2] |
| яскравість V | 5,552±0,002[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,04 |
| індекс m1 | 0,14 |
| індекс c1 | 0,57 |
| індекс Hβ | 2,77[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,530[2] |
| Мінімальна яскравість | 5,560[2] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 38,84± 0,47[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 9,15 ± 0,69[2] мас |
| Відстань | 356,46 світлових років 109,29 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Обертання | Vsin(i)=81[3]км/сек |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD14392 |
63 Андромеди також HD14392 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона розташована на відстані близько 356,5 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD14392 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 81км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD14392 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 195,2± 316,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |