HD19400

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP14131)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD19400
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 3г  2х 15,45с
Схилення -71° 54′  8,8″
Видима величина (V) 5,51[1]
Характеристики
Спектральний клас B8
показник кольору U−B -0,50
яскравість B 5,341±0,002[2]
показник кольору B−V -0,125±0,003[2]
яскравість V 5,484±0,003[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,07
індекс m1 0,11
індекс c1 0,51
індекс Hβ 2,71[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,460[2]
Мінімальна яскравість 5,480[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 27,18± 0,52[2] мас/рік

за схиленням: 15,95± 0,49[2] мас/рік

Паралакс (π) 6,21 ± 0,50[2] мас
Відстань 525,21 світлових років
161,03 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
*th Hyi,

HD 19400, HIP 14131, HR 939,

CP-72 219
Посилання
SIMBADдані для HD19400

HD19400 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B8, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,5.[1] Вона розташована на відстані близько 525,2 світлових років від Сонця.[2]

Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

HD19400 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 206,7± 156,9 Гаус.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631