HD28843

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP21192)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD28843
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 4г 32х 37,55с
Схилення - 3° 12′ 34,3″
Видима величина (V) 5,76[1]
Характеристики
Спектральний клас B9/?
показник кольору U−B -0,54
яскравість B 5,606±0,007[2]
показник кольору B−V -0,117±0,009[2]
яскравість V 5,741±0,007[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,10
індекс c1 0,41
індекс Hβ 2,71[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,670[2]
Мінімальна яскравість 5,780[2]
Період фотометричної
змінності зорі
1,37[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 17,97± 0,93[2] мас/рік

за схиленням: -16,69± 0,84[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,61 ± 0,83[2] мас
Відстань 428,59 світлових років
131,41 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 28843,

HIP 21192, HR 1441,

BD-3 809
Посилання
SIMBADдані для HD28843

HD28843 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 428,6 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,37 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,67.[2]


Пекулярний хімічний вміст

[ред. | ред. код]

HD28843 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 344,2± 238,9 Гаус.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631