HD28843
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 4г 32х 37,55с |
| Схилення | - 3° 12′ 34,3″ |
| Видима величина (V) | 5,76[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B9/? |
| показник кольору U−B | -0,54 |
| яскравість B | 5,606±0,007[2] |
| показник кольору B−V | -0,117±0,009[2] |
| яскравість V | 5,741±0,007[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,06 |
| індекс m1 | 0,10 |
| індекс c1 | 0,41 |
| індекс Hβ | 2,71[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,670[2] |
| Мінімальна яскравість | 5,780[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
1,37[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 17,97± 0,93[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 7,61 ± 0,83[2] мас |
| Відстань | 428,59 світлових років 131,41 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD28843 |
HD28843 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,7.[1] Вона розташована на відстані близько 428,6 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B9. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,37 доби в межах від Hmin= 5,78 до Hmax= 5,67.[2]
HD28843 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 344,2± 238,9 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |