HD29140
Зовнішній вигляд
(Перенаправлено з HIP21402)
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 4г 35х 39,26с |
Схилення | +10° 9′ 38,8″ |
Видима величина (V) | 4,25[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | A3/A7 |
показник кольору U−B | 0,11 |
яскравість B | 4,465±0,003[2] |
показник кольору B−V | 0,184±0,011[2] |
яскравість V | 4,269±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,10 |
індекс m1 | 0,19 |
індекс c1 | 0,95 |
індекс Hβ | 2,83[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 4,290[2] |
Мінімальна яскравість | 4,310[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 44,89± 0,94[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 21,68 ± 0,82[2] мас |
Відстань | 150,44 світлових років 46,13 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=36[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD29140 |
HD29140 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,8.[1] Вона розташована на відстані близько 150,4 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас A3. Інша компонента має спектральний клас A7.
Зоря HD29140 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 36км/сек.[3]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 46,0± 167,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |