Перейти до вмісту

HD110951

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP62267)
HD110951
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 12г 45х 37,04с
Схилення + 7° 40′ 24,1″
Видима величина (V) 5,22[1]
Характеристики
Спектральний клас F0m III
показник кольору U−B 0,15
яскравість B 5,600±0,003[2]
показник кольору B−V 0,322±0,003[2]
яскравість V 5,249±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,19
індекс m1 0,23
індекс c1 0,78
індекс Hβ 2,75[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,290[2]
Мінімальна яскравість 5,320[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -108,93± 0,67[2] мас/рік

за схиленням: 4,53± 0,46[2] мас/рік

Паралакс (π) 13,36 ± 0,77[2] мас
Відстань 244,13 світлових років
74,85 парсек
Подробиці
Маса M
Ефективна температура 7412 [3]  K
lg g 4,0[3]
Металічність [Fe/H] -0,03[3]
Обертання Vsin(i)=36[4]км/сек
Інші позначення
32 Vir, HD 110951, HIP 62267, HR 4847, BD+8 2639
Посилання
SIMBADдані для HD110951

HD110951 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу F0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона належить до AmFm зір й розташована на відстані близько 244,1 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD110951 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 36км/сек.[4]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 5,8± 15,0 Гаус.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б в Mitton 1977, A&AS 27, 35
  4. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631