HD122532
(Перенаправлено з HIP68673)
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 14г 3х 27,47с |
Схилення | -41° 25′ 24,0″ |
Видима величина (V) | 6,08[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B9 |
показник кольору U−B | -0,40 |
яскравість B | 5,963±0,004[2] |
показник кольору B−V | -0,112±0,007[2] |
яскравість V | 6,074±0,005[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,06 |
індекс m1 | 0,15 |
індекс c1 | 0,62 |
індекс Hβ | 2,75[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 6,040[2] |
Мінімальна яскравість | 6,080[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
1,84[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -33,79± 0,59[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 5,91 ± 0,75[2] мас |
Відстань | 551,87 світлових років 169,20 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
307G.Cen,
HD 122532, HIP 68673, HR 5269, CD-40 8373, GSC 7811-3203 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD122532 |
HD122532 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,1.[1] Вона розташована на відстані близько 551,9 світлових років від Сонця.[2]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,84 доби в межах від Hmin= 6,08 до Hmax= 6,04.[2]
Зоряна атмосфера HD122532 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 714,4± 314,8 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (14h-16h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |