HD125248

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP69929)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD125248
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 14г 18х 38,26с
Схилення -18° 42′ 57,5″
Видима величина (V) 5,86[1]
Характеристики
Спектральний клас A1
показник кольору U−B -0,05
яскравість B 5,869±0,006[2]
показник кольору B−V 0,013±0,006[2]
яскравість V 5,856±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,05
індекс m1 0,24
індекс c1 0,92
індекс Hβ 2,88[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,850[2]
Мінімальна яскравість 5,890[2]
Період фотометричної
змінності зорі
9,29[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -65,60± 0,91[2] мас/рік

за схиленням: -35,37± 0,60[2] мас/рік

Паралакс (π) 11,08 ± 0,91[2] мас
Відстань 294,36 світлових років
90,25 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
236G.Vir,

HD 125248, HIP 69929, HR 5355, BD-18 3789,

GSC 6143-1695
Посилання
SIMBADдані для HD125248

HD125248 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,9.[1] Вона розташована на відстані близько 294,4 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD125248 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 9,29 доби в межах від Hmin= 5,89 до Hmax= 5,85.[2]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD125248 має підвищений вміст Eu .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1806,8± 454,4 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631