HD130557

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP72449)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD130557
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 14г 48х 54,09с
Схилення - 0° 50′ 51,6″
Видима величина (V) 6,15[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,10
яскравість B 6,102±0,005[2]
показник кольору B−V -0,025±0,007[2]
яскравість V 6,132±0,006[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,13
індекс c1 1,00
індекс Hβ 2,84[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,140[2]
Мінімальна яскравість 6,160[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -8,50± 0,85[2] мас/рік

за схиленням: 16,88± 0,90[2] мас/рік

Паралакс (π) 9,24 ± 1,31[2] мас
Відстань 352,98 світлових років
108,23 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=65[3]км/сек
Інші позначення
HD 130557,

HIP 72449, HR 5522, BD-0 2886,

GSC 4986-779
Посилання
SIMBADдані для HD130557

HD130557 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,1.[1] Вона розташована на відстані близько 353,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD130557 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 65км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера HD130557 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 291,5± 423,9 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631