HarperCollins

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Harper Collins)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HarperCollins
Типкниговидавнича компаніяd
Організаційно-правова форма господарюваннядочірнє підприємство
Засновано1817
Засновник(и)James Harperd
Штаб-квартира195 Broadwayd і Нью-Йорк
Керівник(и)Brian Murrayd
Виторг1 646 000 000 $ (2016)[1]
Власник(и)News Corpd
Холдингова компаніяNews Corpd
Дочірні компаніїWilliam Morrow and Companyd, Harlequin Enterprisesd[2], Quill Tree Booksd, Caedmon Audiod[3], Harper Perenniald, Balzer + Brayd, Katherine Tegen Booksd, HarperCollins Brasild[4][5], HarperCollins Italiad і Collins Bartholomewd
harpercollins.com
harpercollins.co.uk

HarperCollins Publishers LLC (українською ХарперКоллінз) — одна з найбільших видавничих компаній у світі, входить у «велику п'ятірку» англомовних видавництв поряд з Hachette, Holtzbrinck/Macmillan, Penguin Random House та Simon & Schuster. Штаб-квартира компанії знаходиться у Нью-Йорку. Є дочірнім підприємством News Corp. Назва компанії складається з назв декількох видавничих фірм: Harper & Row, чия назва була результатом раннього злиття Harper & Brothers і Row, Peterson & Company, і британської видавничої компанії William Collins, Sons.

Виконавчим директором видавництва є Брайан Мюррей[6]. HarperCollins має видавничі підрозділи у 18 країнах, у тому числі у США, Канаді, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії та Індії. Компанія видається під безліччю різних імпринтів, як колишніми незалежними видавництвами, так і новими. Оборот компанії в 2015-2016 фінансовому році склав 1,646$ мільядрів з 8,292$ мільярдів обороту News Corp в цілому[7].

Історія

[ред. | ред. код]
The News Building — штаб-квартира HarperCollins в Лондоні

Harper

[ред. | ред. код]

Видавництво Harper було засноване в Нью-Йорку у 1817 році братами Джеймсом і Джоном Харперами під назвою J. & J. Harper. Пізніше у ньому почали працювати їхні молодші брати Уеслі та Флетчер, і з 1833 року воно стало називатися Harper & Brothers. У 1840 роки бестселерами видавництва стали такі книги, як "Ярмарок суєти" Теккерея, "Джейн Ейр" Шарлотти Бронте та "Буремний перевал" Емілі Бронте, в 1844 році була випущена ілюстрована біблія Харпер. У червні 1850 року розпочато випуск журналу Harper's New Monthly Magazine (Harper's Magazine)[8]. До грудня 1853 року компанія Harper мала 41 друкарський верстат. Верстати працювали по 10 годин на добу та виробляли по 25 книг за хвилину, оборот компанії досяг $2 млн на рік. Проте 10 грудня 1853 року будинок видавництва майже повністю згорів, збитки перевищили $1 млн, у тому числі страховка покривала лише 20%. Лише через півтора роки видавництво відновило роботу у двох нових будинках на Франклін-сквер[en]. В 1857 був заснований ще один журнал, Harper's Weekly, а в листопаді 1867 - третій, Harper's Bazar (пізніше Harper's Bazaar). У 1867 році помер Джеймс Харпер, у 1870-х померло його троє братів і видавництво перейшло до їхніх дітей. У 1895 року було підписано договір з Марком Твеном на ексклюзивне право публікувати його книги[9].

Незважаючи на те, що до кінця XIX століття назва Harper стала майже синонімом видавничої справи в США, з компанією періодично траплялися фінансові труднощі. В 1896 Harper & Brothers стала акціонерною компанією і отримала фінансову підтримку від Джона Моргана, проте це не врятувало компанію від банкрутства в грудні 1899 року. Контроль над компанією перейшов від сім'ї Харперів до полковника Джорджа Харві зі схвалення Моргана та інших кредиторів. У перші п'ятнадцять років XX століття Харві намагався відновити дещо потьмянілу від банкрутства репутацію видавництва, влаштовуючи пишні бенкети для державних діячів, відомих авторів та нью-йоркської еліти. Однак фінансові проблеми це вирішити не допомогло, в 1913 році було продано журнал Harper's Bazar, а в травні 1915 полковника Харві змінив Клінтон Брейнард[10]. Політика Брейнарда була спрямована на скорочення боргу компанії, але його успіхи були сумнівними: в 1916 році був проданий журнал Harper's Weekly, видавництво залишили такі письменники, як Теодор Драйзер, Джозеф Конрад і Сінклер Льюїс. У 1923 році будівлі на Франклін-сквер були продані J.P. Morgan & Co. за $400 тисяч, а видавництво переїхало на 49 East 33rd Street.

У квітні 1962 року Harper & Brothers об'єдналися з Row, Peterson & Company (компанією з Іллінойсу, що видавала підручники), компанія стала називатися Harper & Row Publishers, Inc. У наступні два десятиліття було поглинено кілька видавництв, як-от T.Y. Crowell (1977), J.B. Lippincott (1978), Zondervan Books (1988) і Scott, Foresman (1989), в 1983 акції Harper почали котируватися на Нью-Йоркській фондовій біржі. У березні 1987 року компанія Harper & Row Publishers була поглинута конгломератом Руперта Мердока за $300 млн[11].

Collins

[ред. | ред. код]

Видавництво William Collins, Sons (також відоме просто як Collins) було засноване Вільямом Коллінзом у 1819 році у Глазго. Спочатку компанія видавала лише словники та християнську релігійну літературу. У 1840-1842 роках видавництво почало видавати ілюстровані словники, отримало ліцензію на друк Біблії[12].

Після відставки у 1846 році з компанії Вільяма керівництво взяв у руки його син Вільгельм II, який почав видавати твори Шекспіра і літературу, доступну для широких мас. В 1856 компанія розпочала випускати атласи і все ще зберігала монополію на видання Біблії. У 1872-1879 роках були відкриті відділення в Австралії та Новій Зеландії. Після смерті Вільгельма II, в 1895-1906 роках, управління перейшло до його сина - Вільгельма III, що ввів у компанію дитячу художню літературу. Після Вільгельма III керуючими стали його племінники - Вільгельм IV та Годфрі. Годфрі розвивав напрямок «книги для мільйонів» — дешеві видання класичної літератури. Були відкриті перші офіси у Південній Африці та Південній Америці.

У 1919 році Collins опублікувала свою власну оригінальну художню літературу. Серед авторів, що пізніше видавалися у William Collins, Sons були такі письменники як К. С. Льюїс, Агата Крісті та Дж. Р. Толкін. У 1981 відбулися зміни у складі акціонерів компанії — сім'я продала свою частку Руперту Мердоку.

Злиття та поглинання

[ред. | ред. код]

У 1989 році Collins була куплена компанією News Corporation Руперта Мердока та об'єднана з Harper & Row. Об'єднані були не лише назви видавничих компаній, а й їхні логотипи, що сформували стилізоване зображення полум'я на вершині хвилі. В 1999 News Corporation придбала Hearst Book Group, що складається з William Morrow & Company і Avon Books. Ці бренди наразі є імпринтами HarperCollins[13].

Продовжуючи розширювати видавництво, в 2011 HarperCollins придбала видавництво Thomas Nelson[14]. Угода була завершена 11 липня 2012 з повідомленням про те, що видавництво Thomas Nelson, враховуючи її положення в християнському книговиданні, збереже автономне управління[15]. Thomas Nelson і Zondervan були реорганізовані в нову групу імпринтів - HarperCollins Christian Publishing[16][17]. Ключову роль реорганізації грали колишні керівники Thomas Nelson[18].

У 2014 році News Corp купила видавництво Harlequin, що базувалося в Торонто (Канада), яке раніше належало компанії Torstar Corp (видавцеві найпопулярнішої канадської газети Toronto Star). Основний напрямок видавництва Harlequin - жіночі романи. Сума угоди склала 415 млн доларів. Видавництво Harlequin було засноване в 1949 році і за свою історію надрукувало 6 млрд книг[19].

Закриття складів США

[ред. | ред. код]

Склади HarperCollins у Вільямспорті та Гранд-Рапідсе були закриті в 2011-2012 роках[20]. У листопаді 2012 року операції доставки та зберігання в Індіані були об'єднані з компанією R. R. Donnelley, внаслідок чого було закрито два склади компанії HarperCollins. Склад у Скрантоні (Пенсільванія) закрили у вересні 2013 року, а склад у Нашвіллі (Теннессі) - взимку 2013 року. Декілька офісів і відділів HarperCollins продовжують працювати в Скрантоні, але вже в іншому місці[21]. Закриття складу у Скрантоні ліквідувало близько 200 робочих місць, а закриття складу в Нашвіллі — до 500 робочих місць (точна кількість працівників розподілу книг невідома)[22].

Діяльність

[ред. | ред. код]

HarperCollins є другим за значущістю підрозділом медіахолдингу Руперта Мердока News Corp, поступаючись його газетному підрозділу, що включає низку великих газет США, Великобританії та Австралії. У свою чергу HarperCollins складається з наступних підрозділів:

  • HarperCollins Canada - канадський підрозділ, що зберігся з часів William Collins, Sons & Co. Ltd[23].
  • HarperCollins Children's Books - книги для дітей.
  • HarperCollins Christian Publishing - утворено на основі видавництва Томаса Нельсона, заснованого ще в 1798 році; штаб-квартира в Нашвілл (Теннессі)[24].
  • HarperCollins Australia - основою австралійського підрозділу є поглинене в 1989 році видавництво Angus & Robertson, що базується в Сіднеї (засновано в 1880-х роках).
  • HarperCollins India - було запущено в 2003 році як спільне підприємство компаній Living Media і HarperCollins. Це об'єднання зробило HarperCollins India великим видавцем Індії. HarperCollins встановила повний контроль над підприємством наприкінці 2012 року[25].
  • HarperCollins UK - підрозділ у Великобританії. Видає близько 1000 найменувань книг на рік, у ньому працює 900 співробітників у Лондоні, Глазго та Хонлі[26].
  • Harlequin - штаб-квартира знаходиться в Торонто. Видає в середньому 110 найменувань книг на місяць 34 мовами в 110 країнах[27].

Близько 99% книг HarperCollins видається англійською мовою (за винятком Harlequin, який 40% книг видає іншими мовами). Також у компанії є відділення в неангломовних країнах: HarperCollins Germany (Німеччина), HarperCollins Español (книги іспанською, штаб-квартира в Нашвіллі, Теннессі), HarperCollins Ibérica (Мадрид, Іспанія), HarperCollins Japan (Японія), HarperColl , HarperCollins Nordic (Скандинавія), HarperCollins Polska (Польща)[28].

Каталог найменувань HarperCollins включає близько 200 000 позицій, з них 100 000 доступні в електронному форматі. Продажі електронних книг (включаючи аудіокниги) у 2015/16 фінансовому році склали 19% від загальної виручки в 1,646 млрд доларів.

Імпринти

[ред. | ред. код]

HarperCollins має понад 120 книжкових імпринтів (книжкових брендів або товарних знаків), більшість з яких базуються на США[29]. Collins, як і раніше, існує як імпринт, головним чином для книг про дику природу та природну історію, путівників, а також англійських та двомовних словників.

8 лютого 2013 року було оголошено, що деяку частину літератури Collins буде об'єднано з літературою HarperPress у вигляді нового імпринту William Collins[30].

Мережевий підхід

[ред. | ред. код]
2008 стенд конференції

Для того, щоб збільшити обсяг продажів книг і вийти на онлайн ринок, HarperCollins створила на своєму сайті функцію перегляду, за допомогою якої користувачі можуть прочитати деякі уривки з книг, перш ніж купувати[31][32]. Деякі видавці мають побоювання щодо такого підходу, оскільки вони припускають, що онлайн-книги можуть бути використані в обміні файлів між користувачами[33]. З 2009 до 2010 року HarperCollins керувала соціальною мережею Bookarmy.

На початку жовтня 2013 року компанія оголосила про партнерство з онлайн-цифровою бібліотекою Scribd. З офіційної заяви стало ясно, що до підписки на Scribd входитимуть більшість книг з каталогів HarperCollins US та HarperCollins Christian. Шанталь Рестіво-Алессі, директор з цифрових технологій у видавництві, повідомила пресі, що угода є першим випадком, коли видавець випустив таку значну частину свого каталогу[34].

Бюро виступів

[ред. | ред. код]

HarperCollins Speakers Bureau (також відоме як HCSB) - перше агентство організації публічних виступів, створене великим видавничим домом[35]. Воно було запущено в травні 2005, як підрозділ для замовлення виступів авторам видавництва та публікацій її дочірніх компаній. Директор - Андреа Розен[36].

Серед найвідоміших авторів HCSB — Керол Альт, Денніс Лігейн, Грегорі Магуайр[37], Денні Мейєр, Мехмет Оз, Сідні Пуатьє, Тед Соренсен та Кейт Уайт.

Реорганізація виплат

[ред. | ред. код]

У 2008 році як експеримент було відкрито підрозділ HarperStudio, який мав по-новому організувати відносини видавництва з авторами. Підхід HarperStudio полягає в тому, щоб виплачувати незначний аванс або не виплачувати його взагалі, але натомість розділяти з автором прибуток видавництва у співвідношенні 50% на 50% (замість стандартних 15%). Відділ очолив Боб Міллер, який раніше заснував видавництво Hyperion, підрозділ книг для дорослих компанії Walt Disney[38][39]. HarperStudio закрилося у березні 2010 року після того, як Міллер пішов у Workman Publishing[40].

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Брайан Мюррей – президент та головний виконавчий директор (CEO) HarperCollins з 2008 року, в компанії з 1997 року[41];
  • Майкл Моррісон - президент і редактор підрозділів США та Канада з 2008 року, в компанії з 1999 року[41];
  • Сьюзан Мерфі – президент і редактор HarperCollins Children's Books з 2015 року[41];
  • Марк Шенвальд – президент та головний виконавчий директор HarperCollins Christian Publishing з 2012 року[41];
  • Чарлі Редмейн – генеральний директор HarperCollins UK з 2013 року[41];
  • Крейг Швайнвуд – видавець та головний виконавчий директор Harlequin з 2014 року[41].

Критика

[ред. | ред. код]

«Схід та Захід»

[ред. | ред. код]

Компанія виявилася втягнутою у скандал у 1998 році після того, як з'ясувалося, що вона відмовилася публікувати книгу Кріса Паттена (останнього британського губернатора Гонконгу) «Схід і Захід» після прямого втручання тодішнього генерального директора News International Руперта Мердока[42]. Пізніше Стюарт Проффіт — редактор, який працював над книгою для HarperCollins, заявив, що це втручання було призначене для заспокоєння китайської влади (яких ця книга критикувала), оскільки Мердок мав намір розширити свою бізнес-імперію в Китаї і не хотів викликати проблеми, що виникли б після публікації цієї книги[43]. Втручання Мердока призвело до звільнення Проффіта та обурення з боку міжнародних ЗМІ. Кріс Паттен пізніше опублікувався у видавництві Macmillan Publishing за підписом "книга, яку Руперт Мердок відмовився публікувати"[44]. Після успішної юридичної кампанії проти HarperCollins, Паттен опублікував книгу у Великій Британії у вересні 1998 року, а також отримав £500 000 компенсації та вибачення від Руперта Мердока[45].

«Якби я зробив це»

[ред. | ред. код]

«Якби я зробив це» - видана видавництвом книга О. Джей Сімпсона про його ймовірне вбивство Ніколь Сімпсон, що викликала негативну реакцію в США і стала причиною судового позову за право публікації[46][47].

Бен Коллінз

[ред. | ред. код]

У серпні 2010 року компанія виявилася втягнута в судовий позов з BBC через публікацію книги, яка, як згодом з'ясувалося, виявилася автобіографією автогонщика Бена Коллінза, яка розкрила в ньому особистість Стіга з шоу Top Gear[48]. У своєму блозі виконавчий продюсер Top Gear Енді Вілмен звинуватив видавництво у «бажанні поживитися» на інтелектуальній власності BBC і назвав видавців «зборищем шахраїв»[49]. 1 вересня запит на судову заборону видавати книгу було відхилено, що підтвердило те, що Коллінз справді був «Стигом»[50].

Електронні книги

[ред. | ред. код]

У березні 2011 року HarperCollins повідомила про свій намір розповсюджувати електронні книги в бібліотеках з DRM захистом, які забезпечують можливість видалити книгу після її використання 26 разів[51][52], викликавши критику, особливо через уподібнення книг, які є виключно цифровими. , традиційним книгам у м'якій обкладинці, які зношуються з часом[53][54].

Сполучені Штати проти корпорації Apple

[ред. | ред. код]

У квітні 2012 року Міністерство юстиції США подало позов проти Apple, HarperCollins та чотирьох інших великих видавничих компаній. У позові стверджувалося, що компанії змовилися з метою фіксування цін на електронні книги та ослаблення позицій Amazon.com на ринку, порушивши таким чином антимонопольне законодавство[55].

У грудні 2013 року федеральний суд схвалив антимонопольну претензію, згідно з якою HarperCollins та інші видавці мають вкласти кошти у фонд, який поповнить рахунки клієнтів, які переплатили за книги через фіксування цін[56].

Ізраїль на атласі

[ред. | ред. код]

У грудні 2014 року журнал The Tablet повідомив, що на карті Близького Сходу в атласі, виданому для близькосхідних шкіл, не марковано Ізраїль[57]. Представник Collins Bartholomew — дочірньої компанії, що спеціалізується на картах, пояснив, що включення Ізраїлю було б «неприйнятним» для їх клієнтів в арабських країнах Перської затоки, і тому маркування було пропущено відповідно до «місцевих уподобань»[58][59]. Пізніше компанія вибачилася і знищила всі книги[60][61].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • COBUILD - дослідний центр створений компанією Collins спільно з університетом Бірмінгема.
  • Harper's Magazine — американський щомісячний журнал про літературу, політику, культуру, економіку та мистецтво, створений Harper & Brothers.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/1564708/000119312516679975/d210462d10k.htm
  2. ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — P. B4. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  3. ↑ https://publishingperspectives.com/2020/05/industry-notes-harpercollins-release-caedmon-audio-yale-audiobooks-covid19/
  4. ↑ https://www.harpercollins.com/pages/worldwide-publishing-divisions
  5. ↑ https://harpercollins.com.br/pages/a-harpercollins-brasil
  6. ↑ Neyfakh, Leon (4 червня 2008). It's Official: Jane Friedman Out at HarperCollins, Her Deputy Up 'Effective Immediately'. The New York Observer. Архів оригіналу за 4 жовтня 2009. Процитовано 26 листопада 2010.
  7. ↑ Annual Report 2016 on the SEC Filing Form 10-K (англ.). News Corporation. 13 серпня 2016. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 серпня 2016.
  8. ↑ About Harper’s Magazine. Архів оригіналу за 5 грудня 2015. Процитовано 27 квітня 2022.
  9. ↑ HarperCollins Publishers History. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 27 квітня 2022.
  10. ↑ C.T. BRAINARD WANTS WRIT.; President of Harper's Asks for Certificate of Reasonable Doubt (англ.). The New York Times. 30 січня 1920. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  11. ↑ Murdoch Agrees to Buy Harper & Row for $300 Million. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 27 квітня 2022.
  12. ↑ HISTORY. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
  13. ↑ News Corporation Announces Plans To Acquire William Morrow & Company And Avon Books From The Hearst Corporation (Пресреліз). New York: News Corporation. 17 червня 1999. Архів оригіналу за Dec 9, 2006. Процитовано 6 серпня 2012.
  14. ↑ HarperCollins to Acquire Thomas Nelson : [англ.] // Publishers Weekly : magazine. — 2011. — 31 October.
  15. ↑ Francis, Casey (11 липня 2012). HarperCollins Finalizes Acquisition of Thomas Nelson (Пресреліз). Thomas Nelson, Inc. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 6 серпня 2012.
  16. ↑ Company Information | HarperCollins Christian Publishing. HarperCollins Company Information. HarperCollins. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 24 вересня 2015.
  17. ↑ Christian Publishing. HarperCollins Corporate. HarperCollins. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  18. ↑ Greenfield, Jeremy (5 вересня 2012). Reorganization at HarperCollins Christian Publishing Leaves Mix of Zondervan and Thomas Nelson Execs in Charge. Digital Book World. F+W Media. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015. While the senior executive appointments announced today by HarperCollins in a statement come from both houses, the most important roles seem to have been reserved for former Thomas Nelson executives: the new chief financial officer, head of e-media, head of sales and head of communications, for instance, are all former Thomas Nelson executives.
  19. ↑ Euan Rocha and Jennifer Saba (2 травня 2014). News Corp ties knot with romance novel publisher (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2016.
  20. ↑ Milliot, Jim (12 травня 2011). Harper, Donnelley in Wide Ranging Supply Chain Deal. Publishers Weekly. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
  21. ↑ HarperCollins to close warehouses in deal with R.R. Donnelley. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 27 квітня 2022.
  22. ↑ Ward, Getahn (14 серпня 2003). HarperCollins Publishers to sell Nashville distribution center. The Tennesseean.
  23. ↑ About Us (англ.). HarperCollins Canada. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 22 серпня 2016.
  24. ↑ About Us (англ.). HarperCollins Christian Book. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 серпня 2016.
  25. ↑ Joshua Farrington, «HC takes full control of India arm» [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.], The Bookseller, November 30, 2012.
  26. ↑ About Us (англ.). HarperCollins UK. Процитовано 22 серпня 2016.
  27. ↑ About Us (англ.). Harlequin. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 22 серпня 2016.
  28. ↑ Company Profile (англ.). HarperCollins Publishers. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  29. ↑ About Us (англ.). HarperCollins Publishers. 2015. Архів оригіналу за 28 квітня 2018. Процитовано 18 серпня 2016.
  30. ↑ Farrington, Joshua (8 лютого 2013). HarperCollins merges non-fiction divisions. Bookseller. Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 20 лютого 2013.
  31. ↑ HarperCollins (Finally) Offers Free Books Online [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
  32. ↑ Pace, Andrew K. «Technically Speaking.» American Libraries 2006 April: 80.
  33. ↑ Lowry, Tom. «Getting Out Of a Bind.» Business Week2006 April 10; 79.
  34. ↑ Ha, Anthony (1 жовтня 2013). With HarperCollins Deal, Scribd Unveils Its Bid To Become The Netflix For Books. TechCrunch. AOL Inc. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 жовтня 2013.
  35. ↑ McGee, Celia. «A Way to Give Authors a Lucrative Second Platform.» [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] The New York Times, 4 June 2007. Retrieved 23 February 2009.
  36. ↑ Donadio, Rachel. «More Bang for the Book.» [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] The New York Times, July 27, 2008. Retrieved February 23, 2009.
  37. ↑ Nawotka, Edward. «As Speakers' Bureaus Grow, Booksellers Cast Wary Eye.» [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] Publishers' Weekly, November 12, 2007. Retrieved February 23, 2009.
  38. ↑ Rich, Motoko (4 квітня 2008). New HarperCollins Unit to Try to Cut Writer Advances. New York Times. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2008.
  39. ↑ Italie, Hillel (3 квітня 2008). Hyperion publisher goes to HarperCollins. Associated Press. Архів оригіналу за 8 квітня 2008. Процитовано 4 квітня 2008.
  40. ↑ Kellogg, Carolyn (2 квітня 2010). That was fast: say goodbye to Harper Studio. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  41. ↑ а б в г д е HarperCollins Publishers: Leadership Team. Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 27 квітня 2022.
  42. ↑ Rupert Murdoch Faces Authors' Revolt. Transmission. 1 березня 1998. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 16 січня 2015.
  43. ↑ Lister, David (28 лютого 1998). Bookworm who turned. The Independent. London. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 23 січня 2012.
  44. ↑ Leveson inquiry: Rupert Murdoch 'dropped Lord Patten's book to curry favour with Chinese'. The Daily Telegraph. London. 23 січня 2012. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 23 січня 2012.
  45. ↑ Rupert Murdoch blocked my book, says Lord Patten. BBC News. 23 січня 2012. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 січня 2012.
  46. ↑ Права на книгу О. Джей Симпсона об убийстве перешли к семье убитого. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  47. ↑ Simpson, O.J.; Fenjves, Pablo (Ghostwriter); Tobiassen, Kris (Designer). If I Did It. — First. — Regan Books/HarperCollins, 2006. — ISBN 978-0-06-123828-4.
  48. ↑ Top Gear boss lambasts Stig book plans. BBC Online[en]. 27 серпня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 26 листопада 2010.
  49. ↑ The Stig. He’s ours. Transmission. 27 серпня 2010. Архів оригіналу за 27 серпня 2010. Процитовано 26 листопада 2010.
  50. ↑ Stig court case: BBC loses battle over Ben Collins book. BBC Online[en]. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 26 листопада 2010.
  51. ↑ Bosman, Julie (27 лютого 2011). A Limit on Lending E-Books. The New York Times. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 27 квітня 2022.
  52. ↑ Kingsley, Patrick (6 березня 2011). Ebooks On Borrowed Time. The Guardian. London. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2022.
  53. ↑ Doctorow, Cory (8 березня 2011). Ebooks: durability is a feature, not a bug. The Guardian. London. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2022.
  54. ↑ Page, Benedicte (1 березня 2011). Fury over 'stupid' restrictions to library ebook loans. The Guardian. London. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2022.
  55. ↑ Mui, Ylan Q. and Hayley Tsukayama (11 квітня 2012). Justice Department sues Apple, publishers over e-book prices. The Washington Post. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 червня 2014.
  56. ↑ Molina, Brett (25 березня 2014). E-book price fixing settlements rolling out. USA Today. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 1 червня 2014.
  57. ↑ Israel wiped off the map in Middle East atlases. The Jerusalem Post. 31 грудня 2014. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 31 грудня 2014.
  58. ↑ Publisher sets off firestorm after omitting Israel from school atlases ‘to meet local preferences’. Rawstory.com[en]. 31 грудня 2014. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 31 грудня 2014.
  59. ↑ Terrence McCoy, «HarperCollins omits Israel from maps for Mideast schools, citing ‘local preferences’» [Архівовано 16 січня 2022 у Wayback Machine.], The Washington Post, January 2, 2015.
  60. ↑ Middle East atlas omitting Israel to be pulped following widespread anger. theguardian.com. 5 січня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 5 січня 2015.
  61. ↑ HarperCollins apologises for 'offensive' omission of Israel from Atlasand promises to pulp all remaining copies. dailymail.co.uk. 1 січня 2015. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 1 січня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

harpercollins.com [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] - офіційний сайт HarperCollins

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/HarperCollins