Герицій коралоподібний
| Герицій коралоподібний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Pers_58068_crop.jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Hericium coralloides (Scopoli) Persoon | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Hydnum coralloides [1]
Hydnum coralloideum [2] Medusina coralloides [3] Merisma coralloides [4] Friesites coralloides [5] Friesites corallioides [6] Dryodon coralloides [7] Manina coralloides [8] Hydnum clathroides [9] Hydnum laciniatum [10] Clavaria madreporaeformis [11] Hydnum ramosum [12] Hericium reichii [13] Hydnum caput-ursi [14] Hydnum aciculare [15] Hydnum novae-zelandiae [16] Hydnum novae-zealandiae [17] Dryodon aciculare [18] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Герицій коралоподібний (Hericium coralloides) — вид грибів роду герицій (Hericium).
Гриб класифіковано у 1794 році.[19] В англійській мові називають «зубами ведмедя» (англ. bear`s head tooth).
Плодове тіло багаторазово коралоподібно розгалужене, гілочки до 1,5 см завтовшки, в обрисах наближається до сферичного або напівсферичного виду, 12-30 см в діаметрі, тіло розміром 10–50 см, на короткій ніжці, упруго-м'ясистий або волокнистий, білуватій або жовтуватій. Гілки здебільшого спрямовані вниз. Гілочки знизу та з боків укриті численними довгими (1–1,5 см), загостреними, прямими або злегка зігнутими, звисаючими донизу шипами одного кольору з плодовим тілом. Спори 4,5–6×4,6–5,5 мкм, округлі до кулястих, безбарвні. Споровий порошок білий. М'якуш білий, м'ясистий, з віком твердне, без особливого запаху, з слабким присмаком редьки. Пряжки є. Плодові тіла з'являються у серпні–жовтні.
Плодові тіла формуються в червні — вересні. Гриб викликає білу гниль деревини. Він може утворювати плодові тіла до 40 см в діаметрі.
Європа, Кавказ, Сибір, Далекий Схід, Північна Америка, Південна і Південно-Східна Азія, Австралія.
Зустрічається переважно в дубових лісах, а також в ялинниках і сосняках з березою. Зустрічається у вигляді поодиноких плодових тіл. Може рости в лабораторних умовах.
Гриб їстівний у молодому віці. Ламкий м'якуш гілок з часом стає міцним і не придатним до вживання, проте «голочки» залишаються їстівними[20].
Включений до Червоної книги України (2009), Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993). Охороняється в Литві, Латвії, Російської Федерації та Польщі.
Зображений на марках Білорусі 2010 року.
- ↑ Scop., Flora carniolica 2: 472, no 1602 (1772)
- ↑ Batsch, Elenchus fungorum: 113 (1783)
- ↑ (Scop.) Chevall., Flore Générale des Environs de Paris 1: 279 (1826)
- ↑ (Scop.) Spreng., Caroli Linnaei systema vegetabilium 4(1): 496 (1827)
- ↑ (Scop.) P. Karst., Meddelanden af Societas pro Fauna et Flora Fennica 5: 41 (1879)
- ↑ (Scop.) P. Karst. (1879)
- ↑ (Scop.) P. Karst., Meddel. Soc. Fauna Fl. Fenn.: 15 (1881)
- ↑ (Scop.) Banker, Mycologia 4 (5): 276 (1912)
- ↑ Pall., Reise Prov. Russ. Reichs: 744, f. 3 (1773)
- ↑ Leers, Flora Herbornensis: 276 (1775)
- ↑ Retz., Suppl. Scand.: 19 (1779)
- ↑ Bull., Herbier de la France 9: t. 390 (1789)
- ↑ Opiz, Lotos: 256 (1851)
- ↑ Fr., Monographia Hymenomycetum Sueciae 2: 278 (1863)
- ↑ Sacc., Michelia 2 (6): 154 (1880)
- ↑ Colenso (1889)
- ↑ Colenso, Transactions of the New Zealand Institute 21: 79 (1889)
- ↑ (Sacc.) Bourdot, Bulletin de la Société Mycologique de France 48: 221 (1932)
- ↑ Hericium coralloides. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2016-05-05T15:23:48+02:00.
- ↑ E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 310.
- Герицій коралоподібний у ЧКУ [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Hericium coralloides // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Persoon, C.H. 1794. Neuer Versuch einer systematischen Eintheilung der Schwämme. Neues Magazin für die Botanik. 1:63-80
- Юрченко Е. О. Hericium coralloides // Красная книга Беларуси, 2016. — URL [Архівовано 9 червня 2016 у Wayback Machine.]