Підківка одностручкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hippocrepis unisiliquosa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підківка одностручкова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Підківка (Hippocrepis)
Вид:
H. unisiliquosa
Біноміальна назва
Hippocrepis unisiliquosa

Підківка одностручкова[1] (Hippocrepis unisiliquosa) — вид багаторічних рослин, що належать до роду Hippocrepis родини Fabaceae.

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це гола однорічна рослина 5–50  см заввишки. Листки складні, почергові, 3–6-парні. Черешкові залози присутні чи ні. Квітки майже сидячі, по 1–2 розміщені в пазухах верхніх листків. Віночки 5–8 мм, жовтий. Боби голі, 30–45 × 2–6 мм, дугоподібні чи прямі, містять 6–13 насінин. Період цвітіння: березень — травень[2][3][4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид росте в Європі (Україна [Крим], колишня Югославія, Албанія, Болгарія, Франція, Греція, Італія, Португалія, Іспанія), Північній Африці (Єгипет, Туніс), Західній Азії (Кіпр, країни Перської затоки, Іран, Ірак, Кувейт, Ліван-Сирія, Оман, Палестина, Саудівська Аравія, Південний Кавказ, Туреччина)[5]. Населяє відкритий ґрунт на полях або росте серед чагарників[2].

В Україні вид росте на сухих схилах, у чагарниках та ялівцевих лісах — на південному макросхилі Кримських гір, досить рідко[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hippocrepis unisiliquosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Hippocrepis unisiliquosa. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 19.03.2023. (англ.)
  3. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 199.
  4. Hippocrepis emerus. Flora of Israel and adjuscent areas. Процитовано 19.03.2023.
  5. Hippocrepis emerus. Plants of the World Online. Процитовано 19.03.2023.