Гібон швидкий

Гібон швидкий
Охоронний статус
	; Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Примати (Primates)
Підряд:	Сухоносі (Haplorhini)
Інфраряд:	Вищі примати (Simiiformes)
Родина:	Гібонові (Hylobatidae)
Рід:	Гібон (Hylobates)
Вид:	Гібон швидкий (H. agilis)
Біноміальна назва
	Hylobates agilis; F. Cuvier, 1821

Гібон швидкий^[1] (Hylobates agilis) — вид приматів з роду Hylobates родини Гібонові.

Поширення

Країни проживання: Індонезія (Калімантан, Суматра); Малайзія (півострів Малайзія); Таїланд. У південній частині Суматри, популяції були виявлені до 1400 метрів. Мешкає в тропічних лісах.

Морфологія

Середня вага становить 5,4 кг для самиць і 5,8 кг для самців; довжина тіла від 40 до 60 сантиметрів. Це тварини худої статури, з довгими руками і пальцями, хвіст відсутній. Забарвлення різне, в тому числі чорне, коричневе, світло-коричневе і червоно-коричневе. Обидві статі мають білі брови. У сіро-коричневого кольору самців (але не чорних) є яскраві (білі-сірі або світло-коричневі) щоки, які відсутні у самиць.

Стиль життя

Це деревні й денні примати є, насамперед, плодоїдними (що віддають перевагу фруктам з високим вмістом цукру, наприклад, інжир), але вони також споживають молодеі листя і комах. Група живе на певній території, котру захищає співом, часто дуетом, рано вранці.

Період вагітності складає близько семи місяців. Самиці народжують одне дитинча, а пара може розмножуватись 5—6 раз за час їх репродуктивного життя. Дитинча стає статевозрілим у віці близько 8 років. Більшість самиць піклується про потомство біля двох років. Нащадки залишаються з батьками поки не досягають статевої зрілості, потім розходяться з рідної групи. Повідомлена тривалість життя у неволі становить 44 років. Дикі тварини, ймовірно, не живуть так довго.

Загрози та охорона

Цей вид перебуває під загрозою перетворення їх лісових місцеперебувань. У Таїланді є також полювання. Вид занесений в Додаток I СІТЕС. Мешкає в ряді ПОТ.

Примітки

↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 162.

Посилання

Geissmann, T. & Nijman, V. 2008. Hylobates agilis. In: IUCN 2013 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
ARKive (англ.)
Animal Diversity Web [Архівовано 11 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 162.

[1]