Перейти до вмісту

J-pop

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з J-POP)
J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop, C-pop

J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнювальний термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавців (не важких напрямків) з Японії зараховують частину своєї творчості до J-pop.

Історія

[ред. | ред. код]

1920–1960-ті роки

[ред. | ред. код]
Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу)[1][2]. У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні[3][4].

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa»[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії[7]. У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка[8].

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні[9]. Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг[10]. Також, декілька музикантів вирушили до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської попмузики, знаної як kayōkyoku.

Відомі виконавці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9.
  2. ↑ Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0.
  3. ↑ Kiyomaro Kikuchi (14 вересня 2006). 藤山一郎（ポピュラー）・増永丈夫（クラク）二刀流の復活 (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 1 лютого 2009.
  4. ↑ Kiyomaro, Kikuchi (September 2010). 酒は涙か溜息か―藤山一郎音楽学校停学事件 (яп.). JANJAN. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
  5. ↑ Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 21 січня 2009. [Архівовано 2006-10-10 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3 (яп.). Web Chikuma. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 17 листопада 2008. [Архівовано 2008-12-07 у Wayback Machine.]
  7. ↑ 日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風 (яп.). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 18 листопада 2008. [Архівовано 2008-12-07 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (яп.). Toshiba. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 4 серпня 2009.
  9. ↑ Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0.
  10. ↑ Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1.
  11. ↑ Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 8 серпня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=J-pop&oldid=44006169