Ситник приморський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Juncus maritimus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ситник приморський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид:
J. maritimus
Біноміальна назва
Juncus maritimus
Lam., 1789

Ситник приморський[1][2] (Juncus maritimus) — вид рослин із родини ситникових (Juncaceae), що зростає у Європі й Західній Азії.

Біоморфологічний опис

[ред. | ред. код]
ілюстрація

Багаторічна гола трава, 50–100 см заввишки, утворює килимок. Кореневище повзуче, товсте, 6–10 мм у діаметрі, міжвузля дуже різної довжини. Стебла до 5 мм завтовшки, циліндричні, жорсткі, гладкі або дещо смугасті, біля основи з безлистими піхвами. Листки нечисленні, всього 4–5, з них 2–3 з пластинами; піхви ± відкриті, нижні коричневі, блискучі; листові пластини 20–62 см × 1.1–2.8 мм, циліндричні, гострі, схожі на стебла. Суцвіття волотисте, багатоквіткове, зазвичай нещільне, з подовженими гілочками, від кількох до 35 см завдовжки. Листочки оцвітини солом'яного або зеленувато-жовтого забарвлення; зовнішні — яйцеподібні, гострі, 2.6–3.6 мм; внутрішні — коротші, вузько еліптичні, тупі, 2.4–3(3.5) мм. Тичинок зазвичай 6. Коробочка рівна оцвітині або трохи довша, яйцеподібно-призматична, (2.2)2.5–3.5(3.8) мм, тупа або майже гостра, жовтувата, світло-коричнева або червонувато-коричнева, ± блискуча. Насіння 0.7–1.2 мм, з поздовжніми смугами, коричневе. Період цвітіння: травень — вересень. 2n = 40, 48[2][3][4][5].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Зростає у Європі й Західній Азії; інтродукований до Уругваю й на Лонг-Айленд, Нью-Йорк[6][7].

Населяє солончаки й засолені луки, краї озер, рідше інші вологі землі[3].

В Україні вид зростає на літоралях — по берегах Чорного та Азовського морів[2].

Використання

[ред. | ред. код]

По-перше, рослина традиційно використовувалася як орнаментальна. По-друге, вона ідеально підходить для відновлення ландшафтів та місць, дещо деградованих забрудненням у прибережних районах. По-третє, її давно використовують для плетіння кошиків[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Juncus maritimus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 414. (рос.)(укр.)
  3. а б Juncus maritimus. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
  4. Juncus maritimus. Tela Botanica. Процитовано 10.10.2021. (фр.)
  5. Juncus maritimus. Flora Vascular. Процитовано 10.10.2021. (ісп.)
  6. Juncus maritimus. Catalogue of Life. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
  7. Juncus maritimus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 10.10.2021. (англ.)
  8. Juncus maritimus. Gardening On. Процитовано 10.10.2021. (англ.)