Кузнецов Микола Іванович (ботанік)

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Микола Іванович Кузнецов
М. І. Кузнецов М. І. Кузнецов
Народився	17 (5) грудня 1864(1864-12-05) Петербург
Помер	22 травня 1932(1932-05-22) (67 років) Ленінград
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	ботанік, географ, еколог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	Ботаніка
Заклад	Тартуський університет Таврійський університет Ленінградський університет
Посада	Директор Нікітського ботанічного саду
Вчене звання	професор
Аспіранти, докторанти	Konstantin Flaksbergerd
Членство	Академія наук СРСР Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	Органіатор відділу геоботаніки в Ботанічному інституті АН СРСР
член-кореспондент Петербурзької АН член-кореспондент АН СРСР
Роботи у Вікіджерелах  Кузнецов Микола Іванович у Вікісховищі

Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Kusn.». Список таких таксонів на сайті IPNI

Микола Іванович Кузнецов (рос. Николай Иванович Кузнецов) (* 5 (17) грудня 1864, Петербург — † 22 травня 1932, Ленінград) — російський та радянський ботанік, член-кореспондент Петербурзької АН (1904), член-кореспондент АН СРСР (1925).

Біографія

Закінчив Петербурзький університет (1888). У 1888 — 1890 роках разом з О. В. Фоміним і М. А. Бушем здійснив кілька ботаніко-географічних експедицій по Кавказу.

Професор Юр'ївського (Тартуського) (1895–1915), Таврійського (1918–1921), Ленінградського (з 1921) університетів.

Мапа Кавказьких експедицій Кузнецова, Фоміна та Буша

Директор Нікітського ботанічного саду (1915 — 1918). Разом з Є. В. Вульфом створив у саду Ботанічний кабінет і Гербарій, організував закладку розплідника лікарських і ароматичних трав, заклав експозицію місцевої флори за запропонованою ним філогенетичною системою.

Один із засновників та перший декан фізико-математичного факультету Таврійського університету. Завідувач відділу геоботаніки Головного ботанічного саду в Ленінграді (з 1922). Організував відділ геоботаніки в Ботанічному інституті АН СРСР і завідував ним, провів велику роботу з складання геоботанічних карт різних районів СРСР.

Наукові праці

М. І. Кузнецов опублікував близько 400 книг, статей, критичних оглядів, рефератів і рецензій, він був активним членом багатьох наукових товариств Росії та мав різні наукові нагороди (зокрема золоту медаль ім. П. П. Семенова-Тян-Шанського). Основні праці про флору і рослинність Кавказу, їх історію та географію, систематику і філогенію квіткових рослин, геоботанічне картографування. Автор поліфілетичної системи квіткових рослин (1914). Заснував один з перших російських ботанічних журналів — «Праці Ботанічного саду Юр'ївського університету» (1900–1914; в 1915–1917 — «Вісник російської флори»).

Природоохоронна діяльність

Микола Іванович є одним з піонерів в галузі охорони природи в Росії — завдяки його діяльності вдалося зберегти пам'ятки природи на Кавказі.

Джерела

• БСЭ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Ботаники Таврического университета

Бібліографія

Введение в систематику цветковых растений, 2 изд., Л., 1936.

Література

• Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь, сост. С. Ю. Липшиц, т. 4, М., 1952;
• Лавренко Е. М., Н. И. Кузнецов как учёный, «Ботанический журнал», 1965, т. 50, ? 1.