Лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з LIGO)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія
англ. LIGO
Контрольна кіманата LIGO в Генфорді, штат Вашингтон
Інші назвиLIGO Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняГенфордський ядерний комплекс, штат Вашингтон
Координати46°27′18.52″ пн. ш. 119°24′27.56″ зх. д. / 46.45514° пн. ш. 119.40766° зх. д. / 46.45514; -119.40766 (LIGO Hanford Observatory)
30°33′46.42″ пн. ш. 90°46′27.27″ зх. д. / 30.56289° пн. ш. 90.77424° зх. д. / 30.56289; -90.77424 (LIGO Livingston Observatory)
ОрганізаціяLIGO Scientific Collaboration
Довжина хвилі43-10000 км
(30-7000 Гц)
Збудовано1999
Перше світло23 серпня 2002
Стиль телескопаобсерваторія гравітаційних хвиль
Діаметр4000 м
Вебсайтligo.org
Мапа
CMNS: Лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія у Вікісховищі
Запит «LIGO» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Лазерна інтерферометрична гравітаційно-хвильова обсерваторія (ЛІГО) (англ. Laser Interferometer Gravitational-Wave Observatory, LIGO) — проєкт, запропонований у 1992 році Кіпом Торном і Рональдом Древером з Каліфорнійського технологічного інституту та Райнером Вайсом з Массачусетського технологічного інституту. Проєкт фінансується американським Національним науковим фондом. На створення лабораторії було витрачено 365 000 000 доларів, цей проєкт є найамбітнішим серед усіх, що коли-небудь фінансувалися фондом. Міжнародна наукова спільнота Лазерної інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії є колективом дослідників, що зростає з кожним роком: близько 40 науково-дослідних інститутів і 600 вчених, що працюють над аналізом даних, які надходять з ЛІГО й інших обсерваторій.

Цілі і завдання

[ред. | ред. код]

Головне завдання LIGO — експериментальне виявлення гравітаційних хвиль космічного походження. Ці хвилі вперше були передбачені в загальній теорії відносності Альберта Ейнштейна в 1916 році, коли ще не існувало технологій, необхідних для їх виявлення. Вперше непрямі свідчення на користь їхнього існування були отримані Расселлом Галсом та Джозефом Тейлором при вивченні пульсара PSR B1913+16. За відкриття гіпотетичної втрати пульсаром енергії на випромінювання гравітаційних хвиль, вчені були нагороджені Нобелівською премією з фізики за 1993 рік.

У серпні 2002 року обсерваторія LIGO почала безпосередній пошук доказів існування гравітаційних хвиль. Їх можна спостерігати в подвійних системах (зіткнення і взаємодії нейтронних зірок та чорних дір), при вибухах наднових зірок, поблизу пульсарів і в залишках гравітаційного випромінювання, породженого Великим вибухом. Теоретично обсерваторія може досліджувати і такі гіпотетичні явища як космічні струни та границі доменів (англ. Domain wall, кордони, що розділяють регіони двох можливих мінімумів потенціальної енергії (вакууму)).

Обсерваторія бере участь в проєкті Einstein@Home.

Обсерваторії

[ред. | ред. код]
Південний детектор (х-рукав) інтерферометра в Генфорді
Принцип детектування. Фактичні дані на 2015 рік.[1]

LIGO складається з двох обсерваторій: в Лівінгстоні (штат Луїзіана)[2] і в Генфорді (штат Вашингтон)[3], віддалених одна від одної на 3002 кілометри. Оскільки швидкість поширення гравітаційних хвиль, як очікують, дорівнює швидкості світла, ця відстань дає різницю в 10 мілісекунд, яка дозволить визначити напрям на джерело зареєстрованного сигналу.

Основний елемент кожної обсерваторії — Г-подібна система, яка складається з двох чотирикілометрових плечей з високим вакуумом всередині. Всередині такої системи установлюється модифікованний інтерферометр Майкельсона, в кожному з плече́й якого завдяки додатковим дзеркалам з кварцевого скла утворюються резонатори Фабрі-Перо, ці дзеркала на особливому підвісі є пробними масами, відстань між якими змінює гравітаційна хвиля. Вона збільшує одне плече і одночасно скорочує друге.

Промінь лазера спочатку проходить через односторонє дзеркало, яке пропускає промінь від лазера і відбиває промінь, який повертається з інтерферометра, таким чином являючись рециркулятором потужності і дозволяючи замість 750-кіловатного лазера використовувати 200-ватний. Пізніше промінь входить в інтерферометр і розділюється світлоподільником на два промені, кожний з яких скеровується у відповідне плече інтерферометра і проходить резонатор Фабрі-Перо близько 280 разів, багаторазово відображаючись на кінці і на початку плеча, що значно підвищує чутливість інтерферометра. Пізніше промені з двох плечей складаються у фотодетекторі, і різниця ходу між ними викликає зміну струму в детекторі.

Одночасно з основним інтерферометром може бути використаний «малий» інтерферометр. Довжина плеча такого інтерферометра вдвоє менша (2 кілометри), а різкість резонаторів Фабрі-Перо в плечах та ж, що і у основного інтерферометра, що відповідає вдвоє меншому часу затухання. Внаслідок зменшення часу, теоретична розрахункова чутливість малого інтерферометра збігається з чутливістю основного інтерферометра на частотах вищих 200 Гц, але вдвічі гірша на низьких частотах.

Обсерваторія в Лівінгстоні працює з одним інтерферометром в основному режимі. В 2004 році цей інтерферометр був успішно удосконалений за рахунок установки, основаної на гідравлічних актюаторах активної системи механічного шумозаглу́шування. Така система забезпечує ослаблення вібрацій на частотах 0,1—5 Гц на порядок. У цій смузі сейсмічні вібрації обумовлені, в основному, мікросейсмічними хвилями і антропогенними джерелами (дорожнім рухом, лісозаготілею і т. д.)

У Генфордській обсерваторії поряд з інтерферометром, ідентичним до Лівінгстонського, використовують також вдвоє менший інтерферометр. Завдяки обмежній сейсмічній активності в південно-східному Вашингтоні, в Генфорді допустимо було продовжувати використовувати пасивну систему шумозаглу́шування.

Оголошення про реєстрацію гравітаційних хвиль

[ред. | ред. код]

11 лютого 2016 року науковці обсерваторії LIGO опублікували в журналі Physical Review Letters про успішне виявлення гравітаційних хвиль у сигналі, зареєстрованому о 09:51 UTC 14 вересня 2015[4] при злитті двох чорних дір масою ~ 30 сонячних мас, яке відбулося 1,3 млрд років тому[5][6] на відстані більше мільярда світлових років від Землі[7].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У квітні 2023 року, Уряд Індії схвалив будівництво власного детектора гравітаційних хвиль, який побудують за проєктом американського детектора LIGO, на якому було вперше виявлено гравітаційні хвилі, передбачені Ейнштейном 100 років тому[8]. На будівництво LIGO-India мають намір витратити близько 320 мільйонів доларів. Воно розпочнеться поблизу міста Аундха в штаті Махараштра. За словами розробників, це буде комплекс будівель, включно з L-подібним інтерферометром із 4-кілометровими рукавами. Що важливо розуміти, проєкти будівель уже завершили, дороги до об’єкта підведено, частину обладнання, а саме вакуумні камери, випробувано в лабораторії. Оскільки проєкт LIGO-India стане калькою з проєкту LIGO-USA, то про передачу технологій і проєктної документації сторони, цілком можливо, уже домовились[9][10].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Згідно з офіційним джерелом [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] у майбутньому перед рециркулятором потужності лазерний промінь буде мати потужність 200 Вт, а не 20 Вт, як на рисунку, крім того, згідно тому ж джерелу [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.], циркулюча потужність буде дорівнювати 750 кВт, а не 100 кВт, як на рисунку.
  2. ↑ Вигляд з космосу
  3. ↑ Вигляд з космосу
  4. ↑ Гравітаційні хвилі Ейнштейна "побачені" з чорних дір. BBC News. 11.02.2016. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 3 жовтня 2017. (англ.)
  5. ↑ Castelvecchi, Davide; Witze, Witze (11.02.2016). Гравітаційні хвилі Ейнштейна знайшли нарешті. Nature News. doi:10.1038/nature.2016.19361. Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  6. ↑ Gravitational waves detected 100 years after Einstein's prediction (PDF). LIGO. 11 лютого 2016. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  7. ↑ Вчені зафіксували гравітаційні хвилі [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.] BBC News 11.02.2016
  8. ↑ Новий інструмент для дослідження Всесвіту збудують в Індії. // Автор: Олександр Гайдамашко. 30.04.2023, 19:20
  9. ↑ LIGO-India
  10. ↑ В Індії з'явиться новий інструмент для дослідження Всесвіту — що це означає 12.06.2023, 04:28
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лазерна_інтерферометрична_гравітаційно-хвильова_обсерваторія&oldid=43776461