Liaoningvenator curriei

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Liaoningvenator)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Liaoningvenator curriei
Час існування: рання крейда
126 млн р. т.

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Родина: Троодонтиди (Troodontidae)
Рід: Liaoningvenator
Shen et al., 2017
Вид: Liaoningvenator curriei
Shen et al., 2017
Посилання
Вікісховище: Liaoningvenator
Fossilworks: 391222

Liaoningvenator curriei — вид ящеротазових динозаврів родини троодонтиди (Troodontidae), який існував у ранній крейді в Азії. Викопні рештки виду дослідники виявили у відкладеннях формації Їсянь в місті Бейпяо в провінції Ляонін на сході Китаю. Відомий за єдиним екземпляром, майже повним і добре збереженим скелетом із більшістю кісток. Зразок зберігається в Даляньському музеї природної історії у місті Далянь.[1]

Назва

[ред. | ред. код]

Родова назва Liaoningvenator перекладається як «ляонінський мисливець». Назва виду curriei дана на честь канадського палеонтолога Філіпа Дж. Каррі.[1]

Загальна довжина тіла (приблизна довжина черепа, шиї, тулуба та хвоста разом) становить приблизно 69 см. Динозавр має довгий, вузький і трикутний череп довжиною 9,8 см.

Філогенія

[ред. | ред. код]

Scansoriopterygidae

Avialae

Dromaeosauridae

Troodontidae

Sinovenator

Anchiornis huxleyi

Xiaotingia zhengi

Eosinopteryx brevipenna

Liaoningvenator curriei

Talos sampsoni

Mei long

Byronosaurus jaffei

Sinornithoides youngi

Gobivenator mongoliensis

Specimen IGM 100/44

Specimen MPC-D 100/140

Philovenator curriei

Linhevenator tani

"Troodon formosus"

Zanabazar junior

Saurornithoides mongoliensis


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Shen, C.-Z.; Zhao, B.; Gao, C.-L.; Lu, J.-C.; Kundrát, M. A New Troodontid Dinosaur (Liaoningvenator curriei gen. et sp. nov.) from the Early Cretaceous Yixian Formation in Western Liaoning Province. Acta Geoscientica Sinica. 38 (3): 359—371. doi:10.3975/cagsb.2017.03.06.