Navantia
 | |
| Тип | державне підприємство і кораблебудівна компаніяd |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
| Галузь | оборонне виробництво і суднобудування |
| Засновано | 1 січня 2005 |
| Штаб-квартира | Мадрид |
| Продукція | корабель підводний човен патрульний катер авіаносець фрегат корвет лінійний корабель офшорне видобування нафти і газу відновлювана енергія танкер ролкер |
| Виторг | 1 240 000 000 $ (2018)[1] |
| Власник(и) | Уряд Іспанії |
| Співробітники | ▼4305 осіб (4305) |
| Холдингова компанія | Sociedad Estatal de Participaciones Industriales |
| Дочірні компанії | Navantia Sistemasd |
| navantia.es | |
 Navantia у Вікісховищі | |
Navantia — іспанська суднобудівна компанія, що спеціалізується як на військовому, так і цивільному суднобудуванні. П'ята найбільша суднобудівна компанія в Європі та дев'ята у світі.
Історія починається в 1717 зі створенням військових верфей в Сан-Фернандо (Arsenal de la Carraca, Кадиська затока, 1717), Картахене (1731) і Ферроле (1750)[2].
У 1888 на верфі в Кадісі побудований перший у світі повністю електричний підводний човен «Пераль».
У 1908 ці 3 верфі стали частиною компанії Sociedad Española de Construcción Naval, яка також володіла громадянськими верфями в Матагорді та Сестао[2].
Після закінчення Громадянської війни в Іспанії держава взяла під контроль військові верфі, а в 1947 створила на їх основі держкомпанію Empresa Nacional Bazán[2].
У 2000 Bazán об'єднана з компанією Astilleros Españoles S. A. (AESA) до компанії IZAR.
У 2005 IZAR перетворена на компанію Navantia. Метою створення Navantia було відділення військового сектору суднобудування від цивільного, частково приватизованого. Крім того, компанія IZAR перебувала в кризі з моменту входження Іспанії до Євросоюзу[2].
У 2012 компанія отримала контракт на обслуговування есмінців типу «Арлі Берк» ВМС США, що базуються в Іспанії[3].
Верфі:
- Кадіська бухта - найбільший у Європі сухий док, здатний приймати судна до 370 м завдовжки і 60 м завширшки, використовується в основному для ремонту та модернізації криузних лайнерів[4].
- Арсенал у Картахені — виробництво та ремонт військових кораблів та підводних човнів.
- Ель-Ферроль - дві верфі, виробництво суден і військових кораблів, а також морських вітрогенераторів[5].
- 1981-1983 - патрульні кораблі типу «Мантилья», 5 одиниць.
- 1988 - авіаносець "Прінсіпе де Астуріас"
- 1997 - авіаносець "Чакрі Нарубет"
- 2005-2010 - універсальний десантний корабель "Хуан Карлос I"
- 2006-2011 - фрегати типу "Фрітьоф Нансен", 5 одиниць.
- 2006-2011 - патрульні кораблі типу «Гуайкамакуто», 4 одиниці
- 2008-2012 - патрульні кораблі типу «Гуайкері», 4 одиниці.
- 2000-2012 - фрегати типу "Альваро де Базан", 5 одиниць.
- 2005 - по н. ч. — підводні човни типу S-80[en] , Вироблені для іспанського флоту і на експорт[6].
- 2022 - по н. ч. — Фрегати типу F110[7].
- ↑ SIPRI Arms Industry Database — Стокгольмський інститут дослідження проблем миру.
- ↑ а б в г 300 years of history - Who we are. Navantia (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Navantia Celebrates 10 Years Of Ship Maintenance With The U.S. Navy (англ.). Naval News. 6 квітня 2022. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ Navantia: a Spanish success story (англ.). Tudor Rose. 3 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ Ria de Ferrol (англ.). Navantia. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ Defense and Deterrence: Inside Spain's P100 Billion Bid to Supply Submarines to the Philippines (англ.). Esquire. 4 вересня 2023. Процитовано 8 травня 2024.
- ↑ Naval Ship Design, Construction, Combat System Integration and Life Cycle Support (англ.). Verdict Media. Процитовано 8 травня 2024.