Тинаму бурий
| Тинаму бурий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Nothocercus bonapartei (G.R. Gray, 1867)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tinamus bonapartei[3] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тинаму бурий[4] (Nothocercus bonapartei) — вид птахів родини тинамових (Tinamidae).
Вид названо на честь французького натураліста Шарля Люсьєна Бонапарта (1803—1857)[5].
Вид поширений в Андах на півночі Перу, в Еквадорі, Колумбії, Венесуели та на висогір'ї Коста-Рики та західної частини Панами. Населяє гірські ліси на висоті понад 1500 м над рівнем моря.
Птах завдовжки до 38 см і вагою 925 г. Оперення строкате або коричневе, лише на спині та крилах чорне.
Трапляється поодинці, або невеликими сімейними групами до п'яти птахів. Харчується переважно плодами, які збирає на землі та в низьких кущах. Він також харчується дрібними безхребетними, квітковими бруньками, молодим листям, насінням та корінням. Гніздо облаштовує на землі серед густої рослинності. Самець висиджує яйця, які можуть бути від декількох самиць. Кладка може складатися з 4-12 яєць. Після вилуплення самець також піклується про пташенят.
- N. b. frantzii (Lawrence, 1868) — у високогір'ї Коста-Рики та західній Панамі.[6]
- N. b. bonapartei (Gray, GR, 1867) — на північному заході Венесуели та на півночі Колумбії.[6]
- N. b. discrepans (Friedmann, 1947) — в центральній Колумбії.[6]
- N. b. intercedens (Salvadori, 1895) — в західній частині Анд в Колумбії.[6]
- N. b. plumbeiceps (Lönnberg & Rendahl, 1922) — в Андах на сході Еквадору та на півночі Перу.[6]
- ↑ BirdLife International (2016). Nothocercus bonapartei: інформація на сайті МСОП (версія 2021.2) (англ.) 15 жовтня 2021
- ↑ Brands, S. (2008)
- ↑ American Ornithologists' Union (1998)
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ а б в г д Clements, J (2007)
- American Ornithologists' Union (1998) [1983]. Tinamiformes: Tinamidae: Tinamous. Check-list of North American Birds (PDF) (вид. 7th). Washington, D.C.: American Ornithologists' Union . с. 1 . ISBN 1-891276-00-X. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2012. Процитовано 15 жовтня 2021.
- BirdLife International (2008). Highland Tinamou - BirdLife Species Factsheet. Data Zone. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 6 Feb 2009.
- Brands, Sheila (Aug 14, 2008). Systema Naturae 2000 / Classification, Nothocercus bonapartei. Project: The Taxonomicon. Процитовано Feb 4, 2009.
- Clements, James (2007). The Clements Checklist of the Birds of the World (вид. 6th). Ithaca, NY: Cornell University Press. ISBN 978-0-8014-4501-9.
- Davies, S.J.J.F. (2003). Tinamous. У Hutchins, Michael (ред.). Grzimek's Animal Life Encyclopedia. Т. 8 Birds I Tinamous and Ratites to Hoatzins (вид. 2nd). Farmington Hills, MI: Gale Group. с. 57—59, 62. ISBN 0-7876-5784-0.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
