Вусач ліщиновий
| Ліщиновий вусач | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ліщиновий вусач (Oberea linearis)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Oberea linearis | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вусач ліщиновий (Oberea linearis L.) — жук підродини ляміїнів родини вусачів. Шкідник горіхоплідних рослин. В Україні шкодить ліщині та волоському горіхові. Поширений у південно-західних районах та гірському Криму.
Жуки чорні, 11-14 мм завдовжки, у чорних волосках, ноги та щупики жовті. Передньоспинка попереду основи без глибокої перетяжки. Очі не зовсім розділені на дві частини, черевце довге.
Пошкоджує ліщину, рідше бук, граб, в'яз, вільху, волоський горіх, каштан. Самка відкладає яйця у вигризену насічку, потім надгризає кору над місцем кладки, внаслідок чого пагін засихає і легко ламається. Характерна ознака заселення вусачем — надламаний або висячий на рештках кори пагін. Заселює гілки, тонкі штамбики, молоді пагони. Генерація дворічна.
- Стаття на сайті Аграрний сектор України [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
