Обріум м'якотілий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обріум м’якотілий
Obrium cantharinum Linnaeus, 1767
Obrium cantharinum Linnaeus, 1767
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Обріум (Obrium)
Вид: Обріум м’якотілий (O. cantharinum)
Obrium cantharinum
Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище: Obrium cantharinum
EOL: 1010598
NCBI: 2769914

О́бріум м’якоті́лий (лат. Obrium cantharinum Linnaeus, 1767) — жук з родини Жуків-Вусачів.

Поширення

[ред. | ред. код]

O. cantharinum належить до групи західнопалеарктичних видів, палеарктичного зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює практично всю Європу, Західну Росію, Кавказ, Закавказзя, Туреччину. Для Карпат вид є звичайним, проте у зборах трапляється досить рідко, оскільки веде нічний та присмерковий спосіб життя.

Літ триває з кінця травня до середини серпня. Личинка заселяє дрібні всохлі гілки різноманітних листяних порід дерев, але перевагу надає тополі та осиці.

Жук дрібних розмірів (4-10,5 мм). Голова дещо ширша за передньоспинку. Очі великі, сильно виїмчасті. Вусики в основній половині війчасті. Передньоспинка циліндрова, довша своєї ширини, з горбиком на боці, нерівна на диску. Епістерни задньогрудей з поздовжньою борозною. Стегна булавоподібні. 1-й черевний сегмент, майже, такої ж довжини або дещо довший, ніж решта черевця; 2-й стерніт вирізаний і посередині вирізки густо волосистий.

Передній край голови личинки пігментований. Зчленований отвір вусиків відкритий. З кожної сторони голови по одному вічку. Верхня губа напівкругла, слабо склеротизована. Пронотум у основній половині в дрібних поздовжніх борозенках. Ноги маленькі, прозорі, погано помітні. Мозолі 3-6-го сегментів сильно виступають над поверхнею черевця, глибоко поздовжньо розділені на дві дольки; міжсегментні проміжки великі.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває 1-2 роки.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  5. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11064// [Архівовано 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/obricant.htm [Архівовано 10 травня 2008 у Wayback Machine.]