Пітайо іржастий
Зовнішній вигляд
(Перенаправлено з Ochthoeca fumicolor)
Пітайо іржастий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ochthoeca fumicolor Sclater, 1856 | ||||||||||||||||
![]() Ареал виду (не вказано підвид O. f. superciliosa) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пітайо іржастий[2] (Ochthoeca fumicolor) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.


Виділяють п'ять підвидів:[3]
- O. f. ferruginea Zimmer, JT, 1937 — Східний хребет колумбійських Анд (на південь до Кундінамарки), крайній північний заход Венесуели (крайній захід Тачири);
- O. f. superciliosa Sclater, PL & Salvin, 1871 — Кордильєра-де-Мерида (північно-західна Венесуела);
- O. f. fumicolor Sclater, PL, 1856 — Центральний і Західний хребти колумбійських Анд (Антіокія);
- O. f. brunneifrons Berlepsch & Stolzmann, 1896 — Центральний і Західний хребти колумбійських Анд (на південь від Кальдаса і Кауки), Еквадорські Анди, північ Перуанських Анд (на заході до Кахамарки і на сході до Хуніна);
- O. f. berlepschi Hellmayr, 1914 — південний схід Перу (Куско, Пуно), центральна і західна Болівія (Ла-Пас, Кочабамба).
Деякі дослідники виділяють підвид O. f. superciliosa в окремий вид Ochthoeca superciliosa[4].
Іржасті пітайо мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках і пустищах (парамо) та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 2600 до 4400 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Ochthoeca fumicolor.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Ochthoeca superciliosa.
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |