Перепілка червонодзьоба
| Перепілка червонодзьоба | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_female_(left)_and_male.jpg) Пара червонодзьобих перепілок: самиця ліворуч, самець праворуч
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Perdicula erythrorhyncha (Sykes, 1832)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Microperdix erythrorhynchus Cryptoplectron erythrorhynchus Microperdix blewitti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Перепілка червонодзьоба[3] (Perdicula erythrorhyncha) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Поширений у Південній Азії.
Ендемік Індії. Мешкає в гірських лісах Індостану. Є дві великі чіткі популяції. Номінальний підвид поширений у Західних Гатах на південному заході Індії.[4] Підвид blewitti поширений на півночі Східних Гат на сході півострова Індостан.[5]
Птах завдовжки 17–19 см і масою приблизно 68–88 г.[6] Ця перепілка темно-яскравого кольору з темно-червоним дзьобом і ногами, що привертає увагу навіть у польоті. Самиця має цегляно-червоний низ і не має білого горла та смуги на голові як самець. Самець має чорне обличчя з білою верхньою частиною та горлом. Ці перепілки зазвичай зустрічаються в зграях з 6 до 10 птахів. Вони виходять на відкриті трав'янисті ділянки або на лісові дороги та галявини, щоб харчуватися насінням або зерном і купатися в пилюці вранці та ввечері.[7][8][9]
- ↑ BirdLife International (2024). Perdicula erythrorhyncha: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 8 листопада 2024
- ↑ Sykes, W.H. (1832). Catalogue of Birds (systematically arranged) of the Rasorial, Grallatorial, and Natatorial Orders, observed in the Dukhun. Proceedings of the Zoological Society of London. Part 2: 149—172.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Sykes, W.H. (1857). On the Geology of a portion of Dukhun, East Indies. У Carter, Henry J. (ред.). Geological papers on Western India, including Cutch, Sinde, and the South-East coast of Arabia. Bombay: Government of India. с. 89—115.
- ↑ Price, Trevor D. (1980). The seasonality and occurrence of birds in the Eastern Ghats of Andhra Pradesh. Journal of the Bombay Natural History Society. 76 (3): 379—422.
- ↑ Hume, A.O.; Marshall, C.H.T. (1880). Game Birds of India, Burmah and Ceylon. Т. II. Calcutta: A.O. Hume and C.H.T. Marshall. с. 127.
- ↑ Primrose, AP (1916). Notes on the Painted Bush Quail Microperdix erythrorhynchus F.B.I. 1359. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 24 (3): 597.
- ↑ Jerdon, TC (1864). The Birds of India. Volume 3. George Wyman & Co. с. 584—585.
- ↑ Rasmussen PC & JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 125—126.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
