Пінон тавітавський
| Пінон тавітавський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phapitreron cinereiceps (Bourns & Worcester, 1894) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон тавітавський[2] (Phapitreron cinereiceps) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з мінданайським піноном.
Довжина птаха становить 26-27 см. Голова темно-сіра, потилиця пурпурова-коричнева. Верхня частина тіла темно-оливково-бурувата. Нижня частина тіла коричнева з рудуватим відтінком, особливо на животі, гузка охриста. Під очима і далі до дзьоба ідуть вузькі чорні смуги. Хвіст темний, на кінці білий. Дзьоб міцний, відносно довгий.
Тавітавські пінони мешкають на островах Таві-Таві і Санга-Санга[en] в архіпелагі Сулу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і мангрових лісах, зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція тавітавських пінонів становить від 350 до 1500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. На острові Санга-Санга тавітавські пінони, імовірно, вимерли, востаннє їх спостерігали там у 1987 році.
- ↑ BirdLife International (2016). Phapitreron cinereiceps.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 квітня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |