Горихвістка червоночерева
| Горихвістка червоночерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![Самець червоночеревої горихвістки (Національний парк Хунджераб[en], Пакистан)](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:White-winged_Redstart_(Phoenicurus_erythrogastrus)_(31793367158).jpg) _(33192250293).jpg) Самиця червоночеревої горихвістки (Аліабад, Пакистан)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phoenicurus erythrogastrus (Güldenstädt, 1775) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Motacilla erythrogastra Güldenstädt, 1775 Phoenicurus erythrogaster (Guldenstadt, 1775) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горихвістка червоночерева[2] (Phoenicurus erythrogastrus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в горах Азії.
Червоночереві горихвістки є найбільшими представниками свого роду. Їхня довжина становить 18 см, вага 21-29 г. У самців верхня частина тіла чорна, тім'я біле, на крилах білі плями, хвіст рудий. Горло і верхня частина горла чорні, решта нижньої частини тіла яскраво-руді. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла оранжево-охриста, хвіст рудий.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. e. erythrogastrus (Güldenstädt, 1775) — Великий Кавказ;
- P. e. grandis (Gould, 1850) — гори Центральної Азії (від Станового хребта і Алтая до Каракорума, Тянь-Шаня, Паміра і західних Гімалаїв). Взимку частина популяції мігрує до південного Китаю.
Червоночереві горихвістки гніздяться в альпійській зоні (вище верхньої межі лісу і зони високогірних чагарників), на високогірних луках, серед валунів. скель і кам'янистих осипів, на перевалах і в ущелинах, поблизу гірських струмків і льодовиків, на висоті до 5400 м над рівнем моря. Зимують на кам'янистих, порослих чагарниками схилах поблизу струмків і річок, на кам'янистих моренах і в заростях в долинах, на висоті понад 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними, взимку переважно ягодами. Гніздяться в липні-червні. Гніздо чашоподібне, робиться з трави і шерсті, встелюється пухом і пір'ям, розміщується серед каміння, поблизу снігової лінії. В кладці від 3 до 5 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Phoenicurus erythrogastrus. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |