Круглоголовка зайсанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Phrynocephalus melanurus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Круглоголовка зайсанська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Агамові (Agamidae)
Підродина: Agaminae
Рід: Круглоголовка (Phrynocephalus)
Вид: Круглоголовка зайсанська
Phrynocephalus melanurus
Eichwald, 1831
Посилання
Вікісховище: Phrynocephalus melanurus
МСОП: 170412

Круглоголовка зайсанська (Phrynocephalus melanurus) — вид ящірок родини агамових (Agamidae). Один із 37 видів роду[1]. Ендемік Казахстану. Мешканець піщаних і глинястих пустель.

Загальна довжина сягає до 15 см. Дуже близький до Phrynocephalus versicolor і Phrynocephalus guttatus. Відсутні пахвові плями. Молоді особини добре відрізняються від інших видів інтенсивно-помаранчевим забарвленням нижньої сторони хвоста.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Казахстану. Мешкає в південно-західній, північній та східній частині узбережжя озера Зайсан. У Буконських пісках і пустелі Айгиркум відомі ізольовані популяції цього виду[2].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє чагарниково-дереново-злакові бархани-горбисті піски з досить великою площею відкритих піщаних просторів на аллювіальній терасовій рівнині. Живе переважно у міжбарханних пониженнях, біля основи великих барханів з домішкою щебеню і гальки, порослих полином, ефедрою, терескеном, чингиля, джузгуном і кандимом. Зустрічається на такирах і засолених ґрунтах.

Активна вдень. Влітку активні протягом всього світлого часу доби, залишаються на поверхні до настання сутінок. Активні до середини жовтня. Добре лазять по кущам не вище 25—30 см. Риють нори завдовжки 28 см і глибиною від 10 до 23 см, трапляються в норах гризунів (іноді спільно з ящіркою прудкою та ящуркою різнобарвною).

Це яйцекладна ящірка. Статева зрілість настає на 2 році життя. Самиця відкладає 1—3 яйця наприкінці червня.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 59). — ISBN 5-98092-007-2
  • Брушко З. К. Ящерицы пустынь Казахстана. — Алматы: Конжык, 1995. — 231 с. (с. 44—47). — ISBN 5-7667-3312-7
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 128—129)

Посилання

[ред. | ред. код]