Ткачик річковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ploceus burnieri)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачик річковий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик річковий
Ploceus burnieri
N.E. Baker & E.M. Baker, 1990[2]
Посилання
Вікісховище: Ploceus burnieri
Віківиди: Ploceus burnieri
ITIS: 562292
МСОП: 22718856
NCBI: 441709

Тка́чик річковий[3] (Ploceus burnieri) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[4]. Ендемік Танзанії.

Довжина птаха становить 13 см, самці важать 17-21 г, самиці 14-17 г. У самців під час сезону розмноження підборіддя і горло чорні, на обличчі вузька чорна "маска". Чорні плями на горлі і обличчі мають руді края. верхня частина тіла оливково-жовта, нижня частина тіла золотисто-жовта, крила сіро-оливково-жовті. Очі темно-карі, дзьоб чорний, лапи рожеві. У самиць і самців під час негніздового періоду голова оливково-жовта, верхня частина тіла більш жовта, нижня частина тіла жовтувато-біла, дзьоб сірий, очі карі.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Річкові ткачики мешкають на півдні центральної Танзанії, в долині річки Уланга[en]. Вони живуть на заплавних луках, в очеретяних заростях та на болотах, на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням. Сезон розмноження триває з грудня по лютий. Річкові ткачики, імовірно, є полігамними, на одного самця припадає кілька самиць. Вони гніздяться парами або колоніями до 30 гнізд. Гніздо овальної форми з бічним входом, направленим до землі. В кладці 1-2 яйця.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція річкових ткачиків становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ploceus burnieri.
  2. N.E Baker & E.M. Baker. A new species of weaver from Tanzania. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”, ss. 51–58, 1990. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]