Перейти до вмісту

Максиміліан Від-Нойвід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Prince Maximilian of Wied-Neuwied)
Максиміліан Від-Нойвід
нім. Alexander Philipp Maximilian zu Wied-Neuwied
ПсевдоBaron von Braunsberg
Народився23 вересня 1782(1782-09-23)[1][2][…]
Нойвід, Рейнланд-Пфальц
Помер3 лютого 1867(1867-02-03)[1][2][…] (84 роки)
Нойвід, Рейнланд-Пфальц
Країна Королівство Пруссія
Wied-Neuwied[d]
Діяльністьмандрівник-дослідник, зоолог, орнітолог, натураліст, ботанік, антрополог, ботанічний колекціонер, етнолог, рисувальник, world traveler, письменник, збирач зразків для зоологічних колекцій
Галузьетнологія і природнича історія
Знання мовнімецька[4]
ЧленствоБаварська академія наук, Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук і Леопольдина
Титулграф[d]
БатькоFriedrich Karl zu Wied-Neuwiedd
МатиMarie Luise Wilhelmine Gräfin zu Sayn-Wittgenstein-Berleburgd
Автограф
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Wied-Neuw.».
Список таких таксонів на сайті IPNI
Персональна сторінка на сайті IPNI

Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Wied-Neuwied».

Князь Александер Філіпп Максиміліан цу Від-Нойвід (нім. Alexander Philipp Maximilian zu Wied-Neuwied; 23 вересня 1782 — 3 лютого 1867) — німецький дослідник, етнолог і натураліст. Він очолив дослідницьку експедицію на південний схід Бразилії у 1815—1817 років. Підсумки експедиції опубліковані у книзі Reise nach Brasilien, в якій вперше описано справжні образи бразильських індіанців. Книгу було перекладено кількома мовами і визнано одним із найбільших внесків у знання Бразилії на початку дев'ятнадцятого століття. У 1832 році він разом із швейцарським художником Карлом Бодмером вирушив в експедицію до Сполучених Штатів.

Князь Максиміліан зібрав багато етнографічних зразків, а також багато зразків флори і фауни, які зберігаються в музейних колекціях, зокрема в Лінденмузеї, Штутгарт . На честь нього був названий рід орхідей Neuwiedia. Також князь Максиміліан відзначений науковими назвами восьми видів плазунів: Hydromedusa maximiliani, Micrablepharis maximiliani, Bothrops neuwiedi, Polemon neuwiedi, Pseudoboa neuwiedi, Sibynomorphus neuwiedi, Xenodon neuwiedii та Ramphotyphlops wiedii.[5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Максиміліан народився в Нойвіді, онук правлячого графа (після 1784 року князя) Йоганна Фрідріха Александра Від-Нойвіда. Він дружив з Йоганом Фрідріхом Блуменбахом, великим порівняльним антропологом, під керівництвом якого він вивчав біологічні науки, та Александером фон Гумбольдтом, який був наставником Максиміліана. Він вступив до прусської армії в 1800 році під час наполеонівських воєн, піднявшись до звання майора.

Від очолив експедицію на південний схід Бразилії з 1815 по 1817 рік. У 1816 році він відкрив плем'я ботокудів. Через війну між різними племенами країни він був змушений відмовитися від свого початкового маршруту. На північ від річки Бельмонте він пробрався крізь ліс і після багатьох труднощів прибув у провінцію Мінас-Жерайс. Слабке здоров'я змусило його відмовитися від експедиції. Він був затриманий за безпідставними підозрами на чотири дні і позбавлений значної частини своєї колекції комах та рослин. Після цього він вирішив залишити країну і 10 травня 1817 року вирушив до Німеччини. Після повернення він написав «Reise nach Brasilien» (1820–21) та «Beiträge zur Naturgeschichte von Brasilien» (1825–33).

У 1832 році він вирушив у регіон Великих рівнин у США у супроводі швейцарського художника Карла Бодмера, мандруючи по річці Міссурі. Після повернення написав «Reise in das Innere Nord-Amerikas» (1840). Під час своїх подорожей він описував культуру багатьох корінних американських племен, з якими він зустрічався, зокрема манданів та гідатса, які жили в осілих поселеннях на берегах Міссурі, а також таких кочових народів, як сіу, ассінібойни, рівнинні крі, гровантри і чорноногі.

У 1845 році Максиміліан був обраний членом Американського філософського товариства.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Beolens, Bo; Watkins, Michael, Grayson, Michael (2011).
  6. APS Member History. search.amphilsoc.org. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]