Папуга-віхтьохвіст зелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Prioniturus luconensis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга-віхтьохвіст зелений

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Папуга-віхтьохвіст (Prioniturus)
Вид: Папуга-віхтьохвіст зелений
Prioniturus luconensis
(Steere, 1890)
Посилання
Вікісховище: Prioniturus luconensis
Віківиди: Prioniturus luconensis
EOL: 1177859
ITIS: 177532
МСОП: 22684969
NCBI: 504069

Папуга-віхтьохвіст зелений[2] (Prioniturus luconensis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Філіппін.

Молодий зелений папуга-віхтьохвіст

Довжина птаха становить 29-30 см, довжина крила 15-19 см. Забарвлення переважно жовтувато-зелене, спина дещо темніша, голова і нижна частина тіла світліші, з блакитнуватим відтінком. Два центральних стернових пера видовжені, мають голі стрижні, на кінці у них темно-сірі "віхті", крайні стернові пера на кінці темно-сірі. Дзьоб білувато-сірий. Самиці мають дещо тьмяніше, зелене забарвлення, центральні стернові пера у них коротші[4].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Зелені папуги-віхтьохвости мешкають на островах Лусон і Маріндук на півночі Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах і на полях. На Лусоні в горах Сьєрра-Мадре[en] зустрічаються на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря, на острові Маріндук на висоті 1000 м над рівнем моря. Живлятся насінням, плодами і горіхами. Гніздяться в дуплах дерев.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція зелених папуг-віхтьохвостів становить від 1500 до 3800 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Prioniturus luconensis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 травня 2022.
  4. Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 226—229.