Папуга синьоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Psittinus cyanurus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папуга синьоголовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Синьоголовий папуга (Psittinus)
Вид: Папуга синьоголовий
Psittinus cyanurus
(Forster, JR, 1795)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Psittinus cyanurus
Віківиди: Psittinus cyanurus
EOL: 1177849
ITIS: 177519
МСОП: 22727599
NCBI: 678590

Папуга синьоголовий[2] (Psittinus cyanurus) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Довжина птаха становить 18 см, вага 85 г. Забарвлення переважно зелене. Нижні покривні пера кил яскраво-червоні, на плечах червонуваті плями, покривні пера крил мають жовтуваті края. У самців верхня частина голови і надхвістя блакитні, верхня частина спини чорнувата, дзьоб звеху червоний. У самиць голова сірувато-коричнева.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Psittinus abbotti раніше вважався підвидом синьогологового папуги, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Синьоголові папуги мешкають в Малайзії, Індонезії, Брунеї, Таїланді і М'янмі. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, на узліссях, в мангрових лісах, на плантаціях і в садах. Зустрічаються зграйками до 20 птахів, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1300 м над рівнем моря. Живляться насінням, плодами і квітками.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція синьоголових папуг становить понад 100 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Psittinus cyanurus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]