Тимелійка рудокрила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ptilocichla falcata)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимелійка рудокрила

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Pellorneidae
Рід: Тимелійка (Ptilocichla)
Вид: Тимелійка рудокрила
Ptilocichla falcata
Sharpe, 1877
Посилання
Вікісховище: Ptilocichla falcata
Віківиди: Ptilocichla falcata
EOL: 920818
ITIS: 562576
МСОП: 22716018
NCBI: 1149663

Тиме́лійка рудокрила[2] (Ptilocichla falcata) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae[3]. Ендемік Філіппін[4].

Довжина птаха становить 20 см. Лоб яскраво-рудий, тім'я і потилиця рудувато-каштанові. Від дзьоба до очей ідуть чорні смуги, навколо очей чорні плями. Крила і хвіст яскраві, рудувато-каштанові. Пера на спині та на надхвісті видовжені, чорні з широкими білими стрижнями. Горло біле, під дзьобом вузькі чорні «вуса». Решта нижньої частини тіла чорнувата, пера з білими стрижнями. Дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудокрилі тимелійки є ендеміками Палавану. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, поблизу струмків, річок і ярів. Зустрічаються переважно на висоті до 800 м над рівнем моря, на горі Вікторія[en] на висоті до 1350 м над рівнем моря.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудокрилих тимелійок становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ptilocichla falcata.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 лютого 2022.
  4. Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 304—305.