Шипшина волохата
Шипшина волохата | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
Рід: | Троянда (Rosa) |
Вид: | Шипшина волохата (R. villosa)
|
Біноміальна назва | |
Rosa villosa | |
Синоніми | |
Rosa pomifera Herrm. |
Шипшина волохата[1] (Rosa villosa) — вид рослин родини розові (Rosaceae), поширений у Європі, Туреччині, Азербайджані, Грузії.

Чагарник до 1.5(2) м заввишки. Стовбурці й гілки вкриті шилоподібними шипами. Квітконосні пагони усіяні дрібними голкоподібними або щетинястими залозками. Почергово розташоване листя непарно перисте, має 5 або 7 листочків. Листочки широко еліптичні, зазвичай великі, розміром 4–5 × 2.5–3 см. Якщо кущ невеликий, то листочки значно менші. Квітконіжки короткі, 8–12 мм довжиною, зрідка довгі. Пелюстки темно-рожеві[2].
Поширений у Європі (крім півночі, Португалії й островів), Туреччині, Азербайджані, Грузії[3][4].
В Україні зростає в заростях чагарників, на узліссях, в рідколіссі, а також на крейдяних схилах, обривах і уздовж лісових струмків — у Розточчя-Опільських лісах, Поліссі, Лісостепу (західному, правобережному, лівобережному, донецькому), заходить у північні степові райони, у Криму на яйлах. Дуже поліморфний вид. На крейдяних схилах росте як невеликі кущики[2].
- ↑ Rosa villosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 172. (рос.)(укр.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 10.11.2018. (англ.)
- Шипшина яблунева // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 478. — ISBN 5-88500-055-7.
![]() |
Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |