Ганс Рунемарк
Ганс Рунемарк | |
---|---|
Народився | 7 січня 1927 Чикаго, Іллінойс, США[1] |
Помер | 11 грудня 2014 (87 років) |
Країна | Швеція |
Діяльність | ботанік, ліхенолог |
Alma mater | Лундський університет |
Заклад | Лундський університет |
Ганс Рунемарк (швед. Hans Runemark; 7 січня 1927 — 11 грудня 2014) — шведський ботанік та ліхенолог.
Ганс Рунемарк народився 7 січня 1927 року в Чикаго[3]. У 1956 році закінчив Лундський університет[4]. Дисертація, представлена до захисту для отримання ступеня доктора філософії, згодом була опублікована як монографія у журналі Botaniska Notiser. Рунемарк використав щойно відкриту техніку паперової хроматографії як інструмент у систематиці лишайників, а монографія містила описи видів з детальними картами розповсюдження у північних та європейських регіонах. Його робота все ще є актуальною, і її можна вважати однією з перших сучасних монографій[5].
Після отримання ступеня доктора філософії Рунемарк залишив вивчення лишайників та зацікавився вивченням ендеміків Егейських островів[6]. Він використовував рослинність архіпелагу як лабораторію для вивчення еволюційних процесів у малих рослинних популяціях[7].
У 1970-1992 роках Рунемарк був призначений професором систематичної ботаніки Лундського університету. У липні 1993 року Рунемарк був нагороджений золотою медаллю OPTIMA, Болгарія[8].
Ганс Рунемарк помер 11 грудня 2014 року.
- Omphalodes runemarkii Strid & Kit Tan
- Iberis runemarkii Greuter & Burdet
- Arenaria runemarkii Phitos
- Cerastium runemarkii Möschl & Rech. f.
- Silene sedoides subsp. runemarkii Oxelman
- Asperula lilaciflora subsp. runemarkii Ehrend. & Schönb.-Tem.
- Allium runemarkii Trigas & Tzanoud.
- Prunus runemarkii Eisenman
- Thinopyrum runemarkii Á.Löve
- Astragalus runemarkii Maassoumi & Podlech
Список ботаніків за скороченням
- ↑ https://runeberg.org/vemarvem/skane66/0738.html
- ↑ IPNI, Runemark
- ↑ Vem Är Vem - Skåne, Halland, Blekinge (ed. Åke Davidsson), 2nd edn. Bokförlaget Vem är vem, Stockholm, 1966; p. 714 [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Runemark, Hans (1956). Studies in Rhizocarpon, vol. I: Taxonomy of the yellow species in Europe, vol. II: Distribution and ecology of the yellow species in Europe (PhD thesis). Т. 2, № 1-2. Stockholm. с. 1-152 + 1-150.
{{cite book}}
: Проігноровано|journal=
(довідка) - ↑ OBITUARIES: Hans Runemark, pioneer lichen monographer (PDF). International Lichenological Newsletter. 48 (1). July 2015. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- ↑ Runemark, Hans (1968). The plant geography of the central Aegean. Т. 81, № 1-5. с. 229—231. doi:10.1002/fedr.19700810119.
{{cite book}}
: Проігноровано|journal=
(довідка) - ↑ Runemark, Hans (1970). The Role of Small Populations for the Differentiation in Plants. Taxon. 19 (2): 196—201. JSTOR 1217954.
- ↑ Tan, K. (Dec 2014). In memoriam (PDF). Phytologia Balcanica. Sofia. 20 (203): 319. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |