Верба козяча
| Верба козяча | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | S. caprea
|
| Біноміальна назва | |
| Salix caprea | |
| |
Верба козяча[1], багниця[2], заст. и́ва[3] від прасл. *jьva (Salix caprea L.) — вид рослин із роду верба, поширений у Європі й Західній і Центральній Азії. Через ранній період цвітіння з початку березня, ця верба є важливою першою рослинною їжею для комах, як-от бджоли. Латинське caprea додатково нагадує, що листя часто жують кози.
Високий кущ чи невисоке деревце (5–10 м заввишки) з широкими яйцеподібними, округлими листками (6–18 см завдовжки, 4–8 см завширшки) з дуже виразними жилками. Гілки товсті, розлогі, сіро-запушені або бурі. Бруньки голі, деревина під корою червонувата, без валиків (на відміну від верби попелястої). Квітки одностатеві в товстих сережках: чоловічі сережки сидячі, яйцюваті завдовжки до 6 см; жіночі — циліндричні, 10 см завдовжки. Плід — коробочка.
Цвіте у березні — квітні до розпускання листя. Нектар виділяє у великій кількості щороку, сильна бджолина сім'я за день може зібрати до 2–4 кг взятку.
Розмножується виключно насінням, на відміну від інших видів верби нездатна розмножуватися живцями.
Зростає як у вологих середовищах, так і в сухих місцях, як-от береги річок і озер, болота з тонким шаром торфу, узбіччя, околиці полів, канави, а також хвойні листяні й мішані ліси. В Україні поширена по всій території, але частіше зустрічається в північних районах. Козяча верба швидко освоює пустки і вирубки.
З лікарською метою збирають і висушують кору з гілок. Сировина містить 12-14 % дубильних речовин, флавоноїди, глікозиди (2,5 — 3 %). Препарати кори мають анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижувальні, потогінні, протималярійні та антисептичні властивості.
Відвар кори використовують при головних болях, невралгії, неврозах, ревматизмі, подагрі, застуді, хворобах нирок і селезінки. Ним полощуть ротову порожнину і горло при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, ангінах, тощо. Відвари також застосовують для вигнання гельмінтів[4].
Верба козяча — один з ранньовесняних медоносів. Її медова продуктивність — до 150 кг меду з 1 га. Мед золотисто-жовтий, після кристалізації — кремовий, дрібнозернистий[5].
-
Загальний вигляд -
Стовбур -
Лист (вигляд знизу) -
Суцвіття -
Розпорошення насіння
.jpg)
- ↑ Salix caprea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Багниця // Словарь української мови : в 4-х т / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 1. — С. 18.
- ↑ Ива // Словарь української мови : в 4-х т / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Т. 2. — С. 192.
- ↑ Сафонов, М. М. (2008). Повний атлас лікарських рослин. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан. с. 38. ISBN 978-966-408-273-7.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 62.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- NatureGate [Архівовано 25 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Верба козяча // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 80. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
