Перейти до вмісту

Сиган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Siganidae)
Сиган
Siganus unimaculatus
Siganus unimaculatus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Ряд: Окунеподібні (Perciformes)
Підряд: Хірурговидні (Acanthuroidei)
Родина: Сиганові (Siganidae)
Рід: Сиган (Siganus)
Forsskål, 1775
Види

29, див.текст

Синоніми
Lo
Посилання
Вікісховище: Siganus
Віківиди: Siganus
EOL: 46577142
ITIS: 172329
NCBI: 75041

Сиган (Siganus) — рід окунеподібних риб монотипової родини Сиганові (Siganidae).

Сигани це невеликі риби, що зустрічаються на коралових рифах Індійського і Тихого океану. Неагресивні травоїдні риби, мають сильні отруйні залози на плавниках. Вони є близькими родичами риби-хірурга. Всіх сиганів об'єднує красиве яскраво-строкатае забарвлення, що характерно для більшості мешканців коралового рифу. Вони виростають до 40 см завдовжки. Очі великі, темні. Тіло, як правило, високе і сильно стисле з боків. Деякі види мають сильно витягнуту морду. Рот маленький. Оскільки це травоїдні риби, що харчуються виключно водоростями, то наявність величезної пащі для них необов'язкова умова.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Деякі види воліють самотність серед скель, але більшість сиганових тримаються невеликими зграйками. Всі вони ведуть денний спосіб життя і з настанням темряви ховаються в затишні місця.

Всі сигани — полохливі рибки. За свій сором'язливий характер вони отримали прізвисько «кролики». Саме слово «Siganus» в перекладі з латинської мови означає «кролик». Але на відміну від наземного ссавця у цих рибок є страшна зброя самооборони, яку вони пускають в хід, перебуваючи в безвихідній ситуації. Це отруйні шипи, розташовані в плавниках. Отруйні залози виділяють не смертельну, для дорослої людини, отруту, але укол дуже болісний.

Значення

[ред. | ред. код]

Відомо точно, що ще з часів Стародавнього Риму сигани були відомі жителям Європи, яких заворожувала зовнішня краса риб. Сигана тримали як прикрасу у великих громадських акваріумах. Практика утримання сиганових в неволі дійшло і до наших днів. Їх можна зустріти в багатьох морських акваріумах і, навіть, у приватних акваріумістів-аматорів, які не побоялися вколотися об гострі шипи під час чищення «банки».

Деякі види сиганових представляють певний гастрономічний інтерес, особливо в тропічних країнах, де їх подають у смаженому, в'яленому або сушеному вигляді. Правда, в деяких випадках вживання риби може викликати сігуатеру — хворобу, спровоковану біологічною отрутою сігуатоксином.

Рід містить 29 видів:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Woodland, D.J. & Anderson, R.C. (2014): Description of a new species of rabbitfish (Perciformes: Siganidae) from southern India, Sri Lanka and the Maldives. Zootaxa, 3811 (1): 129–136.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • FishBase (2004): Family Siganidae - Rabbitfishes. Version of 2004-NOV-22. Retrieved 2008-AUG-31.
  • FishBase (2006): Siganus species. Version of 2006-MAR-14. Retrieved 2008-AUG-31.
  • Kuriiwa, Kaoru; Hanzawa, Naoto; Yoshino, Tetsuo; Kimura, Seishi & Nishida, Mutsumi (2007): Phylogenetic relationships and natural hybridization in rabbitfishes (Teleostei: Siganidae) inferred from mitochondrial and nuclear DNA analyses. Mol. Phylogenet. Evol. 45(1): 69–80. doi:10.1016/j.ympev.2007.04.018 (HTML abstract)
  • Taylor, G. (2000): Toxic fish spine injury: Lessons from 11 years experience. J. South Pac. Underwater Med. Soc. 30(1). PDF fulltext