Спар

Спар біля берегів Сардинії

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Ряд:	Окунеподібні (Perciformes)
Родина:	Спарові (Sparidae)
Рід:	Sparus Linnaeus, 1758
Вид:	Спар

Біноміальна назва

Sparus aurata
Linnaeus, 1758

Sparus aurata — карта поширення

Посилання

Вікісховище:	Sparus aurata
Віківиди:	Sparus aurata
EOL:	587825
ITIS:	168470
МСОП:	170253
NCBI:	8168

Спар,^[1] також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Єдиний представник роду Sparus. Морська, океанодромна, демерсальна риба, сягає довжини 70 см.

Поширення

Поширені у східній Атлантиці від Британії та Гібралтару до Кабо-Верде, навколо Канар^[2]. Зустрічається у Середземному морі^[3], а також у Чорному морі біля берегів Болгарії, Румунії, Росії та Туреччини^[4]. Біля берегів України відомі лише поодинокі знахідки біля берегів Криму^[5].

Спосіб життя

Спар є протоандрічним гермафродитом.

Раціон

Живиться переважно рибою, ракоподібними, молюсками. Також може споживати морські водорості.

Значення

Важливий промисловий об'єкт, відомий також під торговою маркою дорада, або дорадо. Є частиною традиційної каталанської кухні, популярним об'єктом марикультури в Каталонії і взагалі у Середземномор'ї.

Гастрономія

Є частиною традиційної кухні усіх приморських народів у багатьох частинах світу. Готувати цю рибу можна абсолютно будь-яким способом або навіть споживати сирою, з будь-яким гарніром і майже будь-якими соусами. Смак схожий на смак лаврака, тому у всіх рецептах ці риби взаємозамінні.

Спара оцінять любителі здорового способу життя та прихильники низькожирових дієт, оскільки в середньому ця риба містить всього 1,8 гр жирів на 100 г філе.

Посилання

↑ Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013. [Архівовано 2017-10-04 у Wayback Machine.]
↑ Bauchot, M.-L. and J.-C. Hureau, 1990. Sparidae. p. 790–812. In J.C. Quero, J.C. Hureau, C. Karrer, A. Post and L. Saldanha (eds.) Check-list of the fishes of the eastern tropical Atlantic (CLOFETA). JNICT, Lisbon; SEI, Paris; and UNESCO, Paris. Vol. 2.
↑ Hureau, J.-C., 1991. La base de données GICIM: Gestion informatisée des collections ichthyologiques du Muséum. p. 225–227. In Atlas Préliminaire des Poissons d'Eau Douce de France. Conseil Supérieur de la Pêche, Ministère de l'Environnement, CEMAGREF et Muséum national d'Histoire naturelle, Paris.
↑ Bauchot, M.-L., 1987. Poissons osseux. p. 891–1421. In W. Fischer, M.L. Bauchot and M. Schneider (eds.) Fiches FAO d'identification pour les besoins de la pêche. (rev. 1). Méditerranée et mer Noire. Zone de pêche 37. Vol. II. Commission des Communautés Européennes and FAO, Rome.
↑ Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ, 2011. — 422 с.

Джерела

Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Sparus aurata на FishBase. Версія за December 2012 року.

Це незавершена стаття про Окунеподібних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія»

[1] Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013. [Архівовано 2017-10-04 у Wayback Machine.]

[2] Bauchot, M.-L. and J.-C. Hureau, 1990. Sparidae. p. 790–812. In J.C. Quero, J.C. Hureau, C. Karrer, A. Post and L. Saldanha (eds.) Check-list of the fishes of the eastern tropical Atlantic (CLOFETA). JNICT, Lisbon; SEI, Paris; and UNESCO, Paris. Vol. 2.

[3] Hureau, J.-C., 1991. La base de données GICIM: Gestion informatisée des collections ichthyologiques du Muséum. p. 225–227. In Atlas Préliminaire des Poissons d'Eau Douce de France. Conseil Supérieur de la Pêche, Ministère de l'Environnement, CEMAGREF et Muséum national d'Histoire naturelle, Paris.

[4] Bauchot, M.-L., 1987. Poissons osseux. p. 891–1421. In W. Fischer, M.L. Bauchot and M. Schneider (eds.) Fiches FAO d'identification pour les besoins de la pêche. (rev. 1). Méditerranée et mer Noire. Zone de pêche 37. Vol. II. Commission des Communautés Européennes and FAO, Rome.

[5] Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ, 2011. — 422 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Словники та енциклопедії	Велика норвезька енциклопедія
Нормативний контроль	Freebase: /m/02qf178 · J9U: 987007565730905171