Катран Едмунда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Squalus edmundsi)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Катран Едмунда
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Ряд: Катраноподібні (Squaliformes)
Родина: Катранові (Squalidae)
Рід: Катран (Squalus)
Вид:
Катран Едмунда (S. edmundsi)
Біноміальна назва
Squalus edmundsi
White, Last & Stevens, 2007

Катран Едмунда (Squalus edmundsi) — рід скатів родини Катранові. Інша назва «західний довгоносий катран».

Загальна довжина досягає 87 см. Голова середнього розміру. Морда довга, вузька, трикутна. Очі великі. Носові клапани слабко роздвоєні. Тулуб помірно довгий та стрункий. Його висота складає 9,9-11,5% довжини тіла. Грудні плавці прямі, трикутні, їх задній край слабко вигнутий. Має 2 спинних плавця. Передній спинний плавець великий, прямий, його висота — 7-8% довжини тіла. Шип переднього плавця міцний, слабко зігнутий та широкою основою. Шип заднього — довгий та зігнутий, з помірно широкою основою. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать значно ліпше розвинена, ніж нижня. Анальний плавець відсутній.

Забарвлення сіро-коричневого кольору. На верхній лопаті хвостового плавця присутнє слабкоконтрастна серпоподібна темна пляма.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тримається на глибині від 200 до 850 м (переважно у діапазоні 200–500 м), на континентальному шельфі. Полює на здобич біля дна, бентофаг. Живиться дрібною костистою рибою, невеличкими головоногими молюсками, ракоподібними.

Статева зрілість у самців настає при розмірі 54 см. Це яйцеживородна акула.

Є об'єктом промислового вилову в Індонезії. Використовується у свіжому, соленому, копченому вигляді. З плавців варять суп, з печінки (багатої на сквален) виготовляється печінкове масло.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає біля Західної Австралії та Індонезії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • White, W.T. & Last, P.R. & Stevens, J.D. (2007) Part 7 — Two new species of Squalus of the mitsukurii group from the Indo-Pacific. CSIRO Marine and Atmospheric Research Paper, 14: 71-81