Тейт Модерн
| Тейт Модерн | |
|---|---|
| англ. Tate Modern | |
 | |
| 51°30′28″ пн. ш. 0°05′58″ зх. д. / 51.507777777778° пн. ш. 0.099444444444444° зх. д. | |
| Тип | художня галерея[1] позавідомчий державний органd[2] і національний[3] |
| Назва на честь | Генрі Тейт[4] |
| Частина від | Тейт |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія[5][3] |
| Розташування | .svg){kind=small} Велика Британія Лондон |
| Адреса | SE1 9TG Bankside, London, SE1 9TG[1] |
| Архітектор | de Meurond |
| Засновник | Генрі Тейт[6] |
| Засновано | 2000 |
| Відкрито | 11 травня 2000 |
| Відвідувачі | 6 098 340 осіб (2019)[7] 1 156 037 осіб (2021)[8] |
| Директор | Роланд Руддd[10] |
| Сайт | tate.org.uk/visit/tate-modern |
  Тейт Модерн (Велика Британія) | |
 | |
 Тейт Модерн у Вікісховищі | |
Тейт Модерн (англ. Tate Modern) — національна галерея міжнародного модерністського й сучасного мистецтва в центрі Лондона, входить до групи галерей Тейт. Відкрита у 2000 в будівлі колишньої Банксайд електростанції у лондонському бюро Саутерк. Тут представлені твори світового сучасного мистецтва із колекції Тейт, створені з 1900 дотепер.
Тейт Модерн є найбільш відвідуваною галереєю модерністського мистецтва у світі, у 2009 році її відвідало приблизно 4,7 млн відвідувачів на рік.
Тейт Модерн займав шосте місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр) та друге місце серед британських музеїв. Музей у 2019 році мав майже 6,1 млн. відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування – у 2020 році кількість відвідувачів становила 1,4 млн. осіб, у 2021 році – 1,2 млн. Однак, у 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Тейт Модерн, чисельність відвідувань збільшилась до 3,9 млн.[12]
Будівля колишньої електростанції Бенксайд на березі Темзи, в якій нині розташовується Тейт Модерн, була зведена за два етапи впродовж 1947—1963 років за проєктом Джайла Гілберта Скотта, який був також архітектором електростанції Баттерсі, Ліверпульського собору, університетських бібліотек Оксфорда і Кембриджа, моста Ватерлоо і автором відомої британської червоної телефонної будки. Після закриття електростанції будівлю переобладнали для розміщення галереї.[13]
 | Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Рейчел Уайтред. «EMBANKMENT», ноябрь 2005 -
![Карстен Хьоллер. «Test Site[en]», окт. 2006](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/Test_Site_by_Carsten_H%C3%B6ller.jpg/133px-Test_Site_by_Carsten_H%C3%B6ller.jpg)
-
![Доріс Сальседо. «Shibboleth[en]», окт. 2007](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cf/Shibboleth_Tate_Modern.jpg/150px-Shibboleth_Tate_Modern.jpg)
-
Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2010 -
Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011 -
Ай Вейвей. Насіння соняшнка, 2011
![Карстен Хьоллер. «Test Site[en]», окт. 2006](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Test_Site_by_Carsten_H%C3%B6ller.jpg)
![Доріс Сальседо. «Shibboleth[en]», окт. 2007](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Shibboleth_Tate_Modern.jpg)
| Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Робер Делоне, 1912, Вікна відкриваються одночасно (перша частина, третій мотив), олійна фарба по полотну, 45.7 x 37.5 см -
Хуан Ґріс, 1914, Жалюзі, коллаж та олійна фарба по полотну, 92 × 72.5 см -
Ернст Людвіг Кірхнер, 1909/1926, Ті, що купаються, поблизу Моріцбургу -
Пауль Клее, 1921, Пригоди дівчини, акварель по паперу, 43.8 × 30.8 см -
Пауль Клее, 1935, Вальпургієва ніч -
Робер Делоне, 1934, Нескінченний ритм -
Казимир Малевич. Динамический супрематизм № 57 (1915—1916). В 1975 году картина была изъята Министерством культуры СССР из запасников Третьяковской галереи с неизвестными целями, исчезла на три года, а в 1978 году была куплена для собрания Галереи Тейт -
Albert Gleizes, 1911, Portrait de Jacques Nayral, oil on canvas, 161.9 x 114 cm. This painting was reproduced in Fantasio: published 15 October 1911, for the occasion of the Salon d'Automne where it was exhibited the same year. -
Клод Моне, 1916, Water-Lilies
%27_by_Robert_Delaunay.JPG)
- ↑ а б https://www.tate.org.uk/visit/tate-modern
- ↑ https://www.tate.org.uk/about-us/governance#:~:text=Tate%20is%20an%20executive%20non%2Ddepartmental%20public%20body%20sponsored%20by,to%20the%20Charities%20Act%202011.
- ↑ а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- ↑ https://www.walklondon.com/london-attractions/tate-modern.htm
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ https://www.tate.org.uk/about-us/history-tate
- ↑ Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2019 // The Art Newspaper — 2020. — Vol. XXIX, Iss. 322. — ISSN 0960-6556
- ↑ Art's most popular: Exhibition and museum visitor figures 2021 // The Art Newspaper — 2022. — ISSN 0960-6556
- ↑ New Director of Tate Modern Appointed — Тейт, 2016.
- ↑ а б https://www.tate.org.uk/press/press-releases/roland-rudd-appointed-chair-tate
- ↑ а б https://www.bbc.com/news/10323147
- ↑ TEA/AECOM 2022. Theme Index and Museum Index: The Global Attractions Attendance Report. Publisher: Themed Entertainment Association (TEA)
- ↑ Tate Modern. History [Архівовано 1 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- About Tate Modern (англ.)
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |