Чотирикінчик прозорий
| Чотирикінчик прозорий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Мохи (Bryophyta) |
| Клас: | Чотирикінчикопсиди (Tetraphidopsida) |
| Порядок: | Чотирикінчикальні (Tetraphidales) |
| Родина: | Чотирикінчикові (Tetraphidaceae) |
| Рід: | Чотирикінчик (Tetraphis) |
| Вид: | T. pellucida
|
| Біноміальна назва | |
| Tetraphis pellucida Hedw.
| |
Чотирикінчик прозорий (Tetraphis pellucida) — вид мохів порядку чотирикінчикальних (Tetraphidales)[1].
Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].
Поширений у лісах повсюдно в помірних широтах Північної півкулі. Але в низинах зазвичай зустрічаються безплідні форми, а в горах переважають родючі. Нерідко зустрічаються низькорослі форми. Мох віддає перевагу як субстрату дуже вологу, гнилу деревину, ґрунт без вапна або, рідше, сирий перегній.
Мох заввишки від 1 до 2 см утворює світло-зелені, червонуваті в нижній частині, пухкі до густих галявин. Листки широкоовальної форми з цільними краями, дещо блискучі, містять округлі шестикутні клітини всередині пластинки. Кожен листок характеризується відносно товстою жилкою, яка простягається до кінчика листка. Ніжки коробок 6–14 мм, прямовисні. Спори 10–13 мкм[3].
-
спорогон (збільшення: 30x) -
листок (збільшення: 400x)
- ↑ Tetraphis pellucida. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 03.03.2024.
- ↑ Tetraphis pellucida. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 03.03.2024.
- ↑ Tetraphis pellucida. Flora of North America @ efloras.org (англ.). Процитовано 03.03.2024.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Peter Sitte, Elmar Weiler, Andreas Bresinsky, Christian Körner: Lehrbuch der Botanik für Hochschulen. Begründet von E. Strasburger. 34. Auflage. Gustav Fischer, Stuttgart u. a. 1998, ISBN 3-437-25500-2 (35. Auflage. Spektrum – Akademischer Verlag, Heidelberg u. a. 2002, ISBN 3-8274-1010-X).
- Volkmar Wirth, Ruprecht Düll: Farbatlas Flechten und Moose. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2000, ISBN 3-8001-3517-5.