Тімон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Timon (Рід))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Timon
Timon pater
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Справжні ящірки(Lacertidae)
Підродина: Lacertinae
Рід: Тімон (Timon)
Tschudi, 1836
Посилання
Вікісховище: Timon (genus)
Віківиди: Timon (genus)
EOL: 46048
NCBI: 399534

Тімон (Timon)[1] — рід ящірок родини справжніх ящірок (Lacertidae). Поширені в Північній Африці, Південній Європі та Західній Азії. Мешканці середземноморських і напівпустельних ландшафтів. Описано 6 видів[1].

Timon nevadensis

Великі ящірки з масивним, міцним тілом до 90 см завдовжки. Значну частину складає досить довгий хвіст. Самиці стрункіші, ніж самці. Голова у самців масивна. Морда округла. Спина вкрита гладенькою однорідною лускою, на хвості луска ребриста.

Забарвлення верхньої сторони тіла оливкове, буре, зеленувате з темним відтінком. З боків тягнуться поздовжні ряди великих круглих плям синього кольору. Черево світліше за спину, зазвичай матово-білого кольору.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Населяють посушливі місцевості, напівпустелі, степи, розріджену рослинність, нагромадження каменів.

Представники роду належать до яйцекладних плазунів. Самиці відкладають до 22—25 яєць. У окремих видів можуть бути до двох кладок за сезон.

Харчуються ящірки комахами, безхребетними, дрібними хребетними, зокрема й ящірками інших видів.

Поширення

[ред. | ред. код]

Представники роду поширені в Північній Африці, Південній Європі, Туреччині, Сирії, Іраку, Ірану.

Систематика

[ред. | ред. код]

Станом на 2024 рік описано 6 видів[1]:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 р. (pp. 250—252). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

[ред. | ред. код]