Вінаго суматранський
Вінаго суматранський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Treron oxyurus (Temminck, 1823) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Віна́го суматранський[2] (Treron oxyurus) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 32 см. Довжина хвоста становить 10,2-11,9 см, довжина дзьоба 18-21 мм. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя і тім'я яскраво-оливково-зелені, потилиця, спина і верхні покривні пера крил темно-зелені з сірим відтінком. Махові пера чорні, другорядні махові пера мають сіро-зелені края. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста темно-зелені. Хвіст криноподібної форми. центральні стернові пера є помітно довшими за крайні. Знизу на хвості є широка сіра смуга. Підборіддя і горло зеленувато-жовті, скроні оливкові. На грудях оранжева пляма. Живіт яскраво-оливково-зелений, надхвістя і стегна сірувато-жовті, стегна поцятковані темними плямками. Райдужки рожевуваті або оранжеві з синіми кільцями. Навколо очей кільця голої зеленуватої або бірюзової шкіри. Восковиця і дзьоб бірюзові або яскраво-зелені, кінчик дзьоба блакитнувато-роговий. Лапи яскраво-червоні. У самиць спина і шия темно-оливкові, без сірого відтінку. Оранжева пляма на грудях відсутня, нижні покривні пера хвоста жовтуваті, центральні стернові пера коротші, ніж у самців.
Суматранські вінаго мешкають в горах Барісан на заході Суматри та на високогір'ях західної Яви. Вони живуть в кронах вологих гірських і рівнинних тропічних лісів. Зустрічаються поодинці, парами або зграйками, на висоті від 300 до 1900 м над рівнем моря на Суматрі та на висоті від 600 до 3000 м над рівнем моря на Яві. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться плодами.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Суматранським вінаго загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Treron oxyurus. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 08 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |