Координати: 39°27′14″ пн. ш. 0°21′00″ зх. д. / 39.454° пн. ш. 0.35° зх. д. / 39.454; -0.35

Valencia Open

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Valencia Open 500)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Valencia Open
Колишній тенісний турнір
Назва подіїValencia Open
ТурATP 500
Засновано2019
РозташуванняВаленсія
Іспанія
АренаМісто мистецтв та наук
ПокриттяТверде / закритий
Турнірна сітка32S/16Q/16D
Призові$551,800
Сайтvalenciaopen.tennis
CMNS: Valencia Open у Вікісховищі

Valencia Open, раніше відомий як Open de Tenis Comunidad Valenciana, був професійним чоловічим тенісним турніром, який проходив у Валенсії, Іспанія. Входив до Туру ATP. Турнір вперше відбувся 1995 року у Валенсії, а потім на два роки переїхав до Club de Tenis Puente Romano в Марбельї. З 1998 до 2002 року проходив в Майорці, а врешті, 2003 року, повернувся до Валенсії.

Це був турнір категорії ATP International Series, який проводився на відкритих грунтових кортах до 2008 року. 2009 року Valencia Open і Мастерс Мадрид помінялися календарними датами та покриттям, Мастерс Мадрид став турніром на відкритих ґрунтових кортах, Валенсія потрапила в категорію ATP 500, турнір проходив у листопаді на нещодавно відкритому L'Agora в Місті мистецтв та наук. 2015 року категорія турніру була знижена до ATP 250 і це була остання едиція турніру.

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
Валенсія 1995 Нідерланди Шенг Схалкен Австрія Гільберт Шаллер 6–4, 6–2
Марбелья 1996 Німеччина Марк-Кевін Гелльнер Іспанія Алекс Корретха 7–6(7–4), 7–6(7–2)
1997 Іспанія Альберт Коста Іспанія Альберто Берасатегі 6–3, 6–2
Майорка 1998 Бразилія Густаво Куертен Іспанія Карлос Моя 6–7(5–7), 6–2, 6–3
1999 Іспанія Хуан Карлос Ферреро Іспанія Алекс Корретха 2–6, 7–5, 6–3
2000 Росія Марат Сафін Швеція Мікаель Тільстрем 6–4, 6–3
2001 Іспанія Альберто Мартін Аргентина Гільєрмо Кор'я 6–3, 3–6, 6–2
2002 Аргентина Гастон Гаудіо Фінляндія Яркко Ніємінен 6–2, 6–3
Валенсія 2003 Іспанія Хуан Карлос Ферреро Бельгія Крістоф Рохус 6–2, 6–4
2004 Іспанія Фернандо Вердаско Іспанія Альберт Монтаньєс 7–6(7–5), 6–3
2005 Росія Ігор Андрєєв Іспанія Давид Феррер 3–6, 7–5, 6–3
2006 Іспанія Ніколас Альмагро Франція Жиль Сімон 6–2, 6–3
2007 Іспанія Ніколас Альмагро Італія Потіто Стараче 4–6, 6–2, 6–1
2008 Іспанія Давид Феррер Іспанія Ніколас Альмагро 4–6, 6–2, 7–6(7–2)
2009 Велика Британія Енді Маррей Росія Михайло Южний 6–3, 6–2
2010 Іспанія Давид Феррер Іспанія Марсель Гранольєрс 7–5, 6–3
2011 Іспанія Марсель Гранольєрс Аргентина Хуан Монако 6–2, 4–6, 7–6(7–3)
2012 Іспанія Давид Феррер Україна Олександр Долгополов 6–1, 3–6, 6–4
2013 Росія Михайло Южний Іспанія Давид Феррер 6–3, 7–5
2014 Велика Британія Енді Маррей Іспанія Томмі Робредо 3–6, 7–6(9–7), 7–6(10–8)
2015 Португалія Жуан Соуза[en] Іспанія Роберто Баутіста Аґут 3–6, 6–3, 6–4

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Місто Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Валенсія 1995 Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Франсіско Ройг
Нідерланди Том Кемперс
США Джек Вейт
7–5, 6–3
Марбелья 1996 Австралія Ендрю Кратцманн
США Джек Вейт
Аргентина Пабло Альбано
Аргентина Лукас Арнольд Кер
6–7, 6–3, 6–4
1997 Марокко Карім Аламі
Іспанія Хуліан Алонсо
Іспанія Альберто Берасатегі
Іспанія Хорді Бурільйо
4–6, 6–3, 6–0
Майорка 1998 Аргентина Пабло Альбано
Аргентина Даніель Оршанік
Чехія Їржі Новак
Чехія Давід Рікл
7–6(11–9), 6–3
1999 Аргентина Лукас Арнольд Кер
Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Альберто Берасатегі
Іспанія Франсіско Ройг
6–1, 6–4
2000 Франція Мікаель Льодра
Італія Дієго Наргісо
Іспанія Альберто Мартін
Іспанія Фернандо Вісенте
7–6(7–2), 7–6(7–3)
2001 США Доналд Джонсон
США Джаред Палмер
Іспанія Фелісіано Лопес
Іспанія Франсіско Ройг
7–5, 6–3
2002 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
Австрія Юліан Ноул
Німеччина Міхаель Кольманн
6–2, 6–4
Валенсія 2003 Аргентина Лукас Арнольд Кер
Аргентина Маріано Худ
США Браян Макфі
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
6–1, 6–7(7–9), 6–4
2004 Аргентина Гастон Етліс
Аргентина Мартін Родрігес
Іспанія Фелісіано Лопес
Іспанія Марк Лопес Таррес
7–5, 7–6(7–5)
2005 Чилі Фернандо Гонсалес
Аргентина Мартін Родрігес
Аргентина Лукас Арнольд Кер
Аргентина Маріано Худ
6–4, 6–4
2006 Чехія Давід Шкох
Чехія Томаш Зіб
Чехія Лукаш Длоуги
Чехія Павел Візнер
6–4, 6–3
2007 ПАР Веслі Муді
Австралія Тодд Перрі
Швейцарія Їв Аллегро
Аргентина Себастьян Прієто
7–5, 7–5
2008 Аргентина Максімо Гонсалес[en]
Аргентина Хуан Монако
США Тревіс Перротт
Словаччина Філіп Полашек
7–5, 7–5
2009 Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Міхал Мертиняк
Іспанія Марсель Гранольєрс
Іспанія Томмі Робредо
6–4, 6–3
2010 Велика Британія Енді Маррей
Велика Британія Джеймі Маррей
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
7–6(10–8), 5–7, [10–7]
2011 США Боб Браян
США Майк Браян
США Ерік Буторак
Кюрасао Жан-Жульєн Роєр
6–4, 7–6(11–9)
2012 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
Іспанія Давід Марреро
Іспанія Фернандо Вердаско
6–3, 6–2
2013 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
США Боб Браян
США Майк Браян
7–6(7–3), 6–7(1–7), [13–11]
2014 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
ПАР Кевін Андерсон
Франція Жеремі Шарді
6–4, 6–2
2015 США Ерік Буторак
США Скотт Ліпскі
Іспанія Фелісіано Лопес
Білорусь Максим Мирний
7–6(7–4) , 6–3

Посилання

[ред. | ред. код]

39°27′14″ пн. ш. 0°21′00″ зх. д. / 39.454° пн. ш. 0.35° зх. д. / 39.454; -0.35