Дивина густоквіткова
| Дивина густоквіткова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Ранникові (Scrophulariaceae) |
| Рід: | Дивина (Verbascum) |
| Вид: | V. densiflorum
|
| Біноміальна назва | |
| Verbascum densiflorum Bertol., 1810
| |
Дивина великоцвіта[1], або густоквітко́ва[2] (Verbascum densiflorum Bertol.; Verbascum thapsiforme Schrad.) — вид рослин родини ранникові (Scrophulariaceae), поширений у Європі, Марокко й Туреччині.
.jpg)
Трав'яниста, дворічна рослина, 50—180 см заввишки, густо, м'яко запушена рослина з простим поодиноким стеблом. Листки повстисті, довгасті або довгасто-яйцеподібні, велико-городчасті. Стеблові — чергові, нижній листок — у прикореневій розетці. Квітки жовті, правильні. Оцвітина подвійна, зрослопелюсткова. Чашечка 5—роздільна. Віночок досить великий, має коротеньку трубочку та 5—лопатевий відгин. Тичинок 5, з них 6 з білими пухнастими нитками. Маточка одна. Квітки зібрані в густу колосоподібну верхівкову китицю. Цвіте в червні — липні. Плід — коробочка.
Зростає в більшій частині Європи, в Туреччині, Марокко, введений у Мадейрі[3].
В Україні зростає на галявинах, узліссях, полях, пісках і біля доріг — на рівнині й у передгір'ях Карпат, в зх. Лісостепу, Степу та Криму, звичайна[2]. Іноді утворює суцільні зарості.
Препарати з віночків дивини застосовують як відхаркувальний та пом'якшувальний засіб.
Настойку квіток використовують для натирань при невралгії, порошком сухих квіток присипають рани та виразки. При лупі та облисінні голову миють відваром квіток рослини.[4]
Віночки збирають у суху погоду, в першій половині дня вручну, складаючи в невеликі кошики. Відразу ж сушать на горищі, під наметом або в сушарці за температури 16—18 °C. Крім дивини великоцвітої заготовляють також віночки дивини ведмежої (V. thapsus L.), дивини звичайної (V. phlomoides L.), що ростуть у тих самих умовах, що й дивина великоцвіта.
- ↑ Verbascum densiflorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 283. (рос.)(укр.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 08.03.2108.
- ↑ * Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Дивина густоквіткова // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 137. — ISBN 5-88500-055-7.