Гмеліна маленька
Гмеліна маленька | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Yogmelina pusilla (G. O. Sars, 1896) | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
Gmelina pusilla G. O. Sars, 1896 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Гмеліна маленька (Yogmelina pusilla) — вид дрібних ракоподібних родини бокоплавів (Gammaridae). Один з 5 видів роду Gmelina; один з 3 видів роду у фауні України. Представник реліктової понто-каспійської фауни. Вид внесений до Червоної книги України із природоохоронним статусом Вразливий[1].
У пониззях Дунаю (зокрема, в озері Катлабух), Дністра, Дніпра, Південного Бугу, а також у Дністровському і Дніпровсько-Бузькому лиманах. Акліматизований у Каховському водосховищі, водоймах Інгулецької зрошувально-обводнювальної системи й у каналах Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Північно-кримському. Водиться також у пониззі Дону, Міуському лимані Азовського моря і в Каспійському морі.
Евритермний, оксифільний вид. Населяє прісноводні та солонувато-водні ділянки лиманів і пониззя річок. Поодинокі особини мігрують у більш осолонені ділянки дельт річок. Мулисто-піщані біотопи. З метою акліматизації проводилося розмноження у неволі.
Чисельність виду становить 8 — 10 особин на 1 м² дна. Причиною зміни чисельності є забруднення водойм. Як захід охорони необхідне вивчення особливостей біології виду, охорона характерних для нього біотопів.
- ↑ Гмеліна маленька Gmelina pusilla. Червона книга України. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 10 травня 2014.
- Гмеліна маленька Gmelina pusilla. Червона книга України. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 10 травня 2014.
- Мартынов А. В., 1924;
- Мордухай-Болтовской Ф. Д., 1948, 1960;
- Марковский Ю. М., 1953, 1954, 1955;
- Ярошенко М. Ф., 1957;
- Каховське водоймище, 1964;
- Дедю И. И., 1967;
- Атлас беспозвоночных Каспийского моря, 1968;
- Дедю И. И., Кафтанникова О. Г., Шевцова Л. В., 1972;
- Поліщук В. В. Гідрофауна пониззя Дунаю в межах України. — К.: Наук. думка, 1974. — 420 с.
Це незавершена стаття з карцинології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |