Міль серпокрила персикова
| Міль серпокрила персикова | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Ypsolopha persicella (Fabricius, 1787)[1] | ||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Міль серпокрила персикова (Ypsolopha persicella) — вид молі з родини Ypsolophidae.
Ареал охоплює Південно-Східну та Центральну Європу, Кавказ, Малу Азію.
В Україні персикова серпокрила міль поширена в Криму.
Невеликий метелик з вузькими довгими крилами, що складаються уздовж спини. Розмах крил — 19-25 мм. Передні крила жовтувато-білі з двома поперечними коричневими смужками. Задні крила світло-сірі з бахромою з довгих світлих волосків. Гусениця блідо-зелена, з двома поздовжніми світлими смужками на спині. Довжина дорослої гусениці — 20-25 мм.
Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з кінця травня до осені. Самка відкладає на корі гілок яйця, що залишаються зимувати. Навесні з яєць виходять гусениці. Гусениці дуже рухливі. Живуть в легкому павутинному коконі між скріпленим павутиною листям. Харчується гусінь листям персика, абрикоса, аличі, сливи, мигдалю. Навесні гусениці пошкоджують молоді листочки, які ще не встигли розпуститися, виїдаючи в їх м'якоті наскрізні отвори. Пізніше в листі вони вигризають великі діри або об'їдають середню і нижню частини листа. Розвиток гусениці триває протягом 20-25 днів, після чого гусінь з листя переміщується на стовбур або гілки, де в тріщинах кори заляльковується в білому павутинному коконі. Стадія лялечки триває 15-20 днів.
Персикова серпокрила міль — шкідник сільського господарства, пошкоджує листя персика, дуже рідко абрикоса, мигдалю, сливи та аличі. Навесні до розпускання бруньок на персику при температурі не нижче 4°С проводиться обприскування ДНОК або трихлоролем для знищення зимуючих яєць. Після цвітіння проти гусениць застосовують фозалон або етафос[3].
- ↑ а б Ypsolopha persicella (Fabricius 1787). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 24 липня 2015.
- ↑ Ypsolopha persicella. EPPO Global Database. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- ↑ Серпокрылые моли – вредители плодовых культур, меры борьбы. РГАУ-МСХА Зооинженерный факультет. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- Міль серпокрила персикова. Аграрний сектор України. Процитовано 24 липня 2015.
- Серпокрылые моли – вредители плодовых культур, меры борьбы. РГАУ-МСХА Зооинженерный факультет.
- Серпокрылая моль персиковая. Фото. Бабочки Крыма.