Єгипетське пиво
Пивоваріння в Єгипті присутнє ще з часів доісторичного Єгипту.
У Стародавньому Єгипті вищий клас надавав перевагу вину, тоді як робітничий клас — пиву, що складало центральну частину їх раціону.[1] Незважаючи на релігійні обмеження та суперечливі погляди на алкоголь після мусульманського завоювання Єгипту, споживання пива не припинилося, воно й досі залишається найпопулярнішим алкогольним напоєм у країні — 54% від загальної кількості споживання алкоголю.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Сучасну пивну промисловість в Єгипті заснували бельгійські бізнесмени у 1897 році, створивши Crown Brewery в Александрії, а пізніше Pyramid Brewery в Каїрі. Обидві пивоварні виробляли пиво "Stella", кожне за абсолютно різними рецептами.
У 1937 році Heineken N.V. стала головним акціонером обох пивоварних заводів. Це збіглося зі зростальними націоналістичними настроями та політичним бажанням підтримки вітчизняного. Heineken дає "єгипетське" ім'я вже своїй Pyramid Brewery — Al Ahram.[3]
У 1963 році компанії об'єднались під назвою Al Ahram Beverage Company (ABC), після їх націоналізації урядом президента Ґамаля Абдель Насера.
У 1997 році уряд продав компанію єгипетському бізнесмену Ахмаду Заяту, який реструктуризував її та додав лінійку безалкогольних напоїв.
У 2002 році компанія знову стає власністю Heineken N.V.
"Stella" залишається найпопулярнішим пивом в Єгипті — 47,5 мільйонів літрів продано у 2016 році, це третина загального споживання пива в Єгипті.[4]
А ABC, що продає "Stella" та безалкогольний "Birell" (друге за популярністю в Єгипті пиво), контролює 89% єгипетського ринку пива. Компанія виробляє як місцеві так і міжнародні марки пива, включаючи "Heineken", "Desperados" та знакове "Stella".[5] У 2012 році компанія отримала прибуток 300 мільйонів доларів лише від продажу пива.[6] Найбільший конкурент — місцева Egyptian International Beverage Company (відома як Egybev), що належить Wadi Group та єгипетському бізнесмену Саміху Савірісу.[7]
Безалкогольне пиво, як і вищезгаданий "Birell" та фруктовий "Fayrouz", популярні в Єгипті, оскільки більшість мусульман, як правило, не вживають алкоголю через релігійні обмеження. Ароматизоване алкогольне пиво стало модним серед молодих єгиптян після успішного запуску "Desperados" з ароматом текіли у 2016 році.
Місцеві сорти[ред. | ред. код]
Тип пива відомий як буза (масрі بوظة) на основі ячменю та хліба[8] споживається в Єгипті, можливо, ще з часів доісторичного Єгипту.[9] Безалкогольний напій буза, поширений в Туреччині та на Балканах, ніякого відношення до єгипетського пива не має.
В Середні віки буза, та пиво загалом, в Єгипті називали мізром, а також кешкабом — буза, приправлена м'ятою, лимонним листям, чорнушкою, перцем або рутою, що історично вживається в прибережних провінціях Єгипту.[10] Напій традиційно вариться вдома, згідно з рецептами 5000-річної[11] давнини; процес такого пивоваріння зустрічається на давньоєгипетських фресках. Вміст алкоголю в бузі може доходити до 7%, залежно від часу бродіння.[12] Кешкаб вважається недорогою альтернативою комерційному пиву.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Seawright, Caroline. Ancient Egyptian Alcohol: Beer, Wine and the Festival of Drunkenness. The Keep. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Rios, Lorena. Drinking Alcohol Is Always an Open Secret in Egypt. Munchies. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Foda, Omar. Egypt's beer industry toasts long history. Al-Monitor. Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Smith, Oliver (4 серпня 2017). The surprising countries that consume the most beer per capita. The Telegraph. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Beers. Drinkies. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Egypt foaming over beer sales. Ynetnews. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ About GoCheers. GoCheers. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 13 грудня 2016.
- ↑ Jensen, Jon. Poor of Cairo drown their sorrows in moonshine. jonjensen. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 14 грудня 2016.
- ↑ Caballero, Benjamin; Finglas, Paul; Toldrá, Fidel. Encyclopedia of Food and Health. Academic Press. с. 348.
- ↑ Lewicka, Paulina (2005). Restaurants, Inns and Taverns That Never Were: Some Reflections on Public Consumption in Medieval Cairo. BRILL. с. 488.
- ↑ Ellix, Sandor. Wild Fermentation: The Flavor, Nutrition, and Craft of Live-Culture Foods (вид. 2nd). Chelsea Green Publishing. с. 248.
- ↑ Arendt, Elke (2013). Cereal Grains for the Food and Beverage Industries. Woodhead Publishing. с. 341.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |